Районна газета

Запобігання проявам корупції

Інформація оновлена 06.07.2017 року

 

Закон України "Про запобігання корупції"

Закон України "Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки"

Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України"

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів"

Кримінальний кодекс України

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією"

Закон України "Про державну службу"

Закон України "Про державну службу" (нова редакція)

  

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 "Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.2013 № 949 "Про затвердження Положення про урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики"

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 265 "Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки"

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям"

 

Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів»

Наказ Головного управління державної служби України «Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця»

Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією 

План основних організаційних заходів Кролевецької районної державної адміністрації щодо запобігання корупції та з питань організації виконання антикорупційного законодавства на території  Кролевецького району на 2016 рік

Звіт про проведену роботу з питань запобігання та протидії корупції за 2016 рік

Звіт про проведену роботу з питань запобігання та протидії корупції за 2015 рік

Звіт про проведену роботу з питань запобігання та протидії корупції за 2014 рік

Звіт про проведену роботу з питань запобігання та протидії корупції за 2013 рік

Методичні рекомендації щодо організації роботи з питань запобігання проявів корупції, порядку підготовки та надання аналітичної інформації із зазначеного питання

Перелік посад державних службовців Кролевецької районної державної адміністрації, які працюють у сферах, де існує ризик прояву корупції

Контактна інформація про спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції

Пам’ятка державного службовця щодо врегулювання конфлікту інтересів

Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб

Методичні рекомендації щодо передачі в управління підприємств та/або корпоративних прав  з метою запобігання конфлікту інтересів

Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю

Інформація для посадових і службових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування щодо заповнення електронних декларацій у 2017 році

Навчальні відео-ролики з питань заповнення та подання декларацій, які розміщені на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції

  

Щодо Закону України № 1975-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб»

Верховною Радою України 23 березня 2017 року прийнято Закон № 1975-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб». Закон набрав чинності 30 березня 2017 року.

Відповідно до змін до Закону України «Про запобігання корупції» (далі -Закон): до 1 квітня 2017 року декларації подають суб’єкти, які станом на 01 вересня 2016 року займали згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище та які вже подавали щорічну декларацію за 2015 рік;

до 1 травня 2017 року декларації подають всі інші суб`єкти декларування (в тому числі ті, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, або місцевого самоврядування до 1 вересня 2016 року).

Закон не поширюється на:

курсантів вищих військових навчальних закладів;

курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути;

курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Не подають декларації та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані і про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента):

військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу;

військові посадови особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу, військової служби за контрактом осіб офіцерського складу;

всі інші військовослужбовці за умови, що вони одночасно не обіймають будь-яку іншу посаду, визначену у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону «Про запобігання корупції». 

Вищезазначені військовослужбовці не притягуються до відповідальності за неподання декларацій за період до набрання чинності Законом № 1975-VIII, тобто до 30 березня 2017 року.

Закон дозволяє відтермінувати подання декларації за минулий рік військовослужбовцям - суб’єктам декларування, які не мали можливості зробити це до 1 квітня за місцем військової служби за таких обставин:

якщо ця особа  виконує завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду;

безпосередньо бере участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції;

направлена до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу.

За наявності таких обставин декларація за звітний рік подається військовослужбовцем, який є суб’єктом декларування,  протягом 90 днів з дня прибуття до  місця проходження військової служби чи дня закінчення проходження військової служби, яким слід вважати день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Обов’язок подання декларації зберігається:

для військовослужбовців, які проходять військову службу у військових комісаріатах та військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, які проходять службу у підрозділах комплектування Держприкордонслужби;

для військовослужбовців, які є членами Кабінету Міністрів України, іншими керівниками органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів, заступником міністра чи такого керівника, Головою Служби безпеки України, народним депутатом України, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою або є посадовою особою юридичної особи публічного права, або входить до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, або є іншою особою, зазначеною у пункті 1 чи підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону.

Дію Закону (в тому числі розділу “Фінансовий контроль”, що включає обов’язки подання декларацій, повідомлень про суттєві зміни в майновому стані і про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента) поширено:

на осіб, які входять до складу:

наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку (навіть якщо такі особи не вважаються посадовими особами юридичних осіб публічного права);

конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування";

громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів";

громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм. Цей пункт стосується лише членів громадської ради та ради громадського контролю, якщо відповідна рада утворена при державному органі та бере участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм;

на фізичних осіб, які: отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);

систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, - якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об’єднань, інших непідприємницьких товариств, якщо таке громадське об’єднання, інше непідприємницьке товариство:

здійснює діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або бере участь, залучається до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції.

Вищезазначені особи подають першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2018 році за період з 30 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Всі інші норми Закону “Про запобігання корупції” (у тому числі в частині подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані і про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента) застосовуються до цих осіб з моменту набрання чинності Законом № 1975-VIII, тобто із 30 березня 2017 року.

Повноваження НАЗК та його уповноважених осіб

До основних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно з положеннями статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», серед іншого віднесено повноваження щодо моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, контролю та перевірки декларацій, проведення моніторингу способу життя.

Для їх виконання НАЗК впродовж 10 днів має отримувати доступ до певних відомостей, що стосуються кола суб’єктів, визначених законодавцем.

Зокрема, такий доступ передбачено шляхом надання Національному агентству прав:

одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень,

передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях (положення частини першої статті 12 Закону).

Уповноважені особи Національного агентства наділені аналогічними правами.

Вони мають право вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв'язку з реалізацією своїх повноважень з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, отримувати в межах своєї компетенції письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (згідно з частиною другою статті 13 Закону).

Обов’язком державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичні осіб є: надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж 10 робочих днів з дня одержання запиту (відповідно до частини четвертої статті 12 Закону).

Звертаємо увагу, що уповноваженими особами Національного агентства окрім Голови та членів Національного агентства є також уповноважені Національним агентством посадові особи (відповідно до частини першої статті 13 Закону).

Перелік уповноважених осіб Національного агентства визначено Рішенням Національного агентства від 11 серпня 2016 року № 9 «Про визначення   уповноважених осіб Національного агентства з питань запобігання корупції».

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Неналежне функціонування Реєстру - поважна причина несвоєчасного подання декларації

Національне агентство з питань запобігання корупції схвалило рішення про визначення поважної причини несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Національне агентство з питань запобігання корупції схвалило рішення про визначення поважної причини несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до документа, НАЗК визнає поважною причиною несвоєчасного подання декларації неналежне функціонування Єдиного державного реєстру  декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого  самоврядування.

Період неналежного функціонування Реєстру визначатиметься на підставі інформації адміністратора системи, тобто Державного підприємства “Українські спеціальні системи”.

Отже, при здійсненні контролю щодо своєчасності подання декларацій та/або вирішенні питання щодо необхідності складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноважені особи НАЗК врахують факт неналежного функціонування Реєстру.

Суб'єктам декларування необхідно змінити електронні адреси російських доменів в Реєстрі декларацій

На виконання Указу Президента України від 15 травня 2017 року №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» просимо невідкладно змінити електронні поштові скриньки російських доменів (наприклад: mail.ru, yandex.ru, bk.ru) в особистих облікових записах Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на створені на українських серверах (наприклад: ukr.net, i.ua, email.ua, gmail.com).

Для зміни електронної поштової скриньки облікового запису необхідно на одному з українських поштових сервісів отримати персональну електронну адресу. Після цього авторизуватися в Реєстрі за посиланням portal.nazk.gov.ua за допомогою власного ЕЦП. Потім треба перейти у вкладку «Мій профіль», натиснути кнопку «Змінити контактні дані», у полі «Новий E-mail» вказати нову поштову скриньку та натиснути кнопку «Змінити E-mail».

Заповнення декларації особами, для яких посада суб’єкта декларування не є основною або які займають посади, обидві з яких є посадами суб’єкта декларування

Національне агентство з питань запобігання корупції надало  роз’яснення щодо заповнення декларації особами, для яких посада суб’єкта  декларування не є основною або які займають посади, обидві з яких є  посадами суб’єкта декларування. Йдеться про ситуацію, коли основне  місце роботи суб’єкта декларування не пов’язане з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування або основне місце роботи особи та робота (посада) за сумісництвом пов’язані з виконанням зазначених функцій.

Це стосується, наприклад, депутатів місцевих рад, які не працюють в раді на постійній основі, членів наглядових рад державних чи комунальних підприємств, для яких ця робота не є основною, тощо. Зазначеним суб’єктам декларування у розділі «Інформація про суб’єкта декларування» у полях, які стосуються місця роботи та займаної посади, необхідно зазначити посаду, у зв’язку з якою виник обов’язок подати декларацію.

Наприклад, посаду депутата місцевої ради чи члена наглядової ради. Те саме стосується кандидатів на такі посади.

Якщо ж особа займає дві посади, обидві з яких є посадами суб’єкта декларування і при цьому одна з посад віднесена до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, то вказується посада службової особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, оскільки її декларація підлягає обов`язковій повній перевірці. Відповідно, якщо жодна з посад суб’єкта декларування не віднесена до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (відповідно до примітки до статті 50 Закону України “Про запобігання корупції”), то вказується посада, яка є основним місцем роботи суб’єкта декларування, в дужках вказується інша займана посада.

При заповненні розділу «Інформація щодо роботи за сумісництвом» в полях, які стосуються посади чи роботи, що виконується або виконувалася за сумісництвом, у зазначених ситуаціях слід зважати на те, яка робота є основною для особи. Відповідно, в цьому розділі зазначається лише посада чи робота, яка виконувалася у звітному періоді за сумісництвом до основної.

Змінено коло осіб, які мають подавати е-декларації

У  зв’язку із набуттям 05.01.2017  чинності Закону України “Про Вищу раду правосуддя”, яким внесено зміни до Закону України “Про запобігання корупції”, змінено коло осіб, які мають подавати е-декларації. Відтак, дія антикорупційного закону в частині фінансового контролю не поширюється на певні категорії посад, а саме:

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни та учасників АТО;

охорони здоров’я (окрім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня);

освіти (крім керівників ВНЗ та їх заступників);

науки (крім президентів, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів, інших членів Президії Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами, керівників НДІ та інших наукових установ);

культури;

мистецтв;

відновлення та збереження національної пам’яті;

фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання.

Зміни до інформації, що зазначається в декларації

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII внесені зміни до інформації, що зазначається в декларації.

Так, внесено зміни до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: з 1 січня 2017 року при зазначенні відомостей про цінне рухоме майно, отримані (нараховані) доходи у вигляді подарунків, наявні грошові активи, фінансові зобов’язання, видатки та правочини встановлений Законом поріг декларування визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного року (на 01.01.2017- 1600 гривень).

Такі зміни стосуються подання декларацій за 2017 рік.

При цьому слід зазначити, що при заповненні декларацій за 2016 рік застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на 1 січня 2016 року (1378 гривень).

Також, з 1 січня 2017 року суб’єкти декларування повідомляють НАЗК про  суттєві зміни у своєму в майновому стані (частина друга ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції»), якщо отриманий ними дохід, придбане майно перевищують суму у розмірі 50 прожиткових мінімумів (станом на 01.01.2017- 80 тис. гривень), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.                                                                   

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

Відповідно до частини другої статті 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство.

Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Порядок інформування Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування визначений у Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який був затверджений рішенням Національного агентства № 3 від 10.06.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089).

Відповідно до пункту 6 Розділу II зазначеного Порядку, cуб’єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу II зазначеного Порядку, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подається через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування після реєстрації в Реєстрі. Виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування до Реєстру не подаються. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подаються виключно в електронній формі, їх паперова копія не подається. Електронна форма для подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування затверджена рішенням Національного агентства № 3 від 10.06.2016.

Подання виправленої декларації

Відповідно до частини четвертої статті 45  Закону, упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Національне агентство надало змогу користувачам, які допустили помилку при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подати виправлену декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Особам, які письмово повідомили Національне агентство про виявлену помилку у поданій декларації, з метою реалізації права на її виправлення відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», буде надана можливість виправити декларацію упродовж семи днів з моменту надходження на електронну пошту, вказану при реєстрації в Реєстрі, відповідного повідомлення.

Порядок перевірки факту подання та своєчасності подання декларації

Згідно із статтею 49 Закону України «Про запобігання  корупції», державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного  права  зобов’язані  перевіряти  факт  подання  суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного  подання  таких  декларацій  у  визначеному  ним  порядку.

Порядок  здійснення  такого  контролю  та  порядок  інформування Національного  агентства  про  виявлені  факти  неподання  або  несвоєчасного подання декларацій визначається Національним агентством.

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне  агентство письмово повідомляє такого суб’єкта  про  факт  неподання  декларації,  і  суб’єкт  декларування  повинен протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  такого  повідомлення  подати декларацію  в  порядку, визначеному  частиною  першою  статті  45  цього Закону.

Одночасно  Національне  агентство  письмово  повідомляє  про  факт неподання  декларації  керівнику державного  органу,  органу  влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної  особи  публічного  права,  в  якому  працює  відповідний  суб’єкт декларування,  та  спеціально  уповноваженим  суб’єктам  у  сфері  протидії корупції.

Слід  пам’ятати,  що  за  несвоєчасне  подання  без  поважних  причин декларації  передбачено адміністративну  відповідальність  відповідно  до статті  172  -6   Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення,  а  за умисне  неподання  декларації  –  кримінальну  відповідальність  згідно  із статтею 366 - 1  Кримінального кодексу України.

Хто  належить  до  службових  осіб,  які  займають  відповідальне  та особливо відповідальне становище?

Перелік  службових  осіб,  які  займають  відповідальне  та  особливо відповідальне  становище,  визначений  у  примітці  до  статті  50  Закону, відповідно до якого під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються: 

Президент  України,  Прем’єр-міністр  України,  член  Кабінету  Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України  з  питань  телебачення  і  радіомовлення,  Національної  комісії,  що здійснює  державне  регулювання  у  сфері  ринків  фінансових  послуг, Національної  комісії  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку, Антимонопольного  комітету  України,  Голова  Державного  комітету телебачення  і  радіомовлення  України,  Голова  Фонду  державного  майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з  прав  людини,  Директор  Національного  антикорупційного  бюро  України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступник, Голова  Національного  банку  України,  його  перший  заступник  та  заступник,  член  Ради  Національного  банку  України,  Секретар  Ради  національної  безпеки  і оборони  України,  його  перший  заступник  та  заступник,  Постійний Представник  Президента  України  в  Автономній  Республіці  Крим,  його  перший  заступник та  заступник, радник  або помічник  Президента України,  Голови  Верховної  Ради  України,  Прем’єр-міністра  України,  особи,  посади  яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», та особи,  посади  яких  частиною  першою  статті  14  Закону  України  «Про  службу  в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої-третьої категорій, а  також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних  органів,  юрисдикція  яких  поширюється  на  всю  територію  України,  їх  апаратів  та  самостійних  структурних  підрозділів,  керівники,  заступники  керівників  державних  органів,  органів влади  Автономної  Республіки  Крим,  юрисдикція  яких  поширюється  на  територію  однієї  або  кількох  областей,  Автономної  Республіки  Крим,  міст  Києва  та  Севастополя,  керівники  державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція  яких  поширюється  на  територію  одного  або  кількох  районів,  міста  республіканського  в  Автономній  Республіці  Крим  або  обласного  значення,  району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого  офіцерського складу.

Посади, які належать до посад з високим рівнем корупційних ризиків

Відповідно до частини першої статті 50 Закону, перелік суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, затверджується Національним агентством.

На сьогодні згідно з рішенням Національного агентства від 17.06.2016 № 2 «Про затвердження переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.2016 за № 987/29117, до таких посад віднесено:

- посада Глави Адміністрації Президента України та посади його заступників;

- посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України;

- посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;

- посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;

- посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів;

- посади в органах місцевого самоврядування:

 перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів; заступників голів районних, районних в містах рад; секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного  значення), сільських, селищних рад; керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст  – обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад; голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді  на постійній основі).

При цьому звертаємо увагу, що наведений перелік може змінюватися Національним агентством залежно від результатів моніторингу стану корупції. Відтак, для з’ясування актуального переліку слід звертатися до офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції.

Для заповнення е-декларації необхідним є отримання  цифрового підпису

Для заповнення е-декларації необхідним є отримання  цифрового підпису, що засвідчить чинність декларації. Отримання державними службовцями електронного цифрового підпису стосується осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які зобов’язані з 1 січня до 1 квітня 2017 року подати електронну декларацію за 2016 рік шляхом заповнення її на офіційному веб - сайті НАЗК.  

З 1 січня 2017 року почнеться друга хвиля електронного декларування осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отож, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», під другу хвилю е-декларування потраплять всі без винятку особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також прирівняні до них для цілей зазначеного Закону посадові особи юридичних осіб публічного права.

Для того щоб отримати електронний цифровий підпис, слід звернутися до будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК).

При цьому  слід  відмітити, що  питання відсутності працюючого ключа електронного цифрового підпису вирішуються виключно суб’єктом декларування шляхом звернення до відповідного акредитованого центру сертифікації ключів. Додаткову інформацію щодо переліку та місцезнаходження зазначених центрів, порядку отримання електронного цифрового підпису можна отримати на сторінці Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України: http://czo.gov.ua.

Електронна система декларування запрацює з 15 серпня 2016 року

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» у 2016 році службові особи, які на день початку роботи зазначеної системи займають згідно зі статтею 50 цього Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи.

Національне агентство з питань запобігання корупції визначило 15 серпня 2016 року днем початку роботи системи подання й оприлюднення декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані посадовими особами. Звідси останнім днем подачі електронних декларацій за 2015 рік для посадових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є 13 жовтня 2016 року.

Усі інші суб’єкти декларування подаватимуть свої декларації та повідомлення в електронній формі, починаючи з 1 січня 2017 року. До того моменту вони подають декларації (перед звільненням або декларацію кандидата) за формою і процедурою, визначеними Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Суб’єкт декларування особисто заповнює і подає декларацію (повідомлення) в електронній формі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. При цьому, паперова копія декларації (повідомлення) не подається.

Для подання декларацій у системі суб’єкт декларування повинен ідентифікуватися за допомогою власного електронного цифрового підпису або системи BankID.

Вже сьогодні працює тренувальний сайт www.try.declaration.org.ua,  пройшовши на який можна ознайомитись з електронною системою подання декларацій, формою та правилами заповнення декларацій. Сайт Національного агентства з питань запобігання корупції для подання декларації  - www.nazk.gov.ua

Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень суб’єкти  притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

У разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою злочину самостійно або у співучасті до юридичної особи у випадках, визначених Кримінальним кодексом України, застосовуються заходи кримінально-правового характеру.

Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог антикорупційного законодавства в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. 

Державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції

Особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Особа або член її сім’ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом.

Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює постійний моніторинг виконання закону у сфері захисту викривачів, проводить щорічний аналіз та перегляд державної політики у цій сфері.

Повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» 

Законом України «Про запобігання корупції»  передбачено, що повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Національне агентство, а також інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог цього Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку.

Повідомлення про порушення вимог Закону «Про запобігання корупції» може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).

Вимоги до анонімних повідомлень про порушення вимог цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.

Анонімне повідомлення про порушення вимог антикорупційного законодавства підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Анонімне повідомлення про порушення вимог антикорупційного Закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.

У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог цього Закону керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» з метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб на засадах відкритого та прозорого конкурсу, процедура якого передбачена Указом Президента України від 15.05.2015 № 272 «Питання Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України».

До складу Ради громадського контролю згідно із Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» не можуть входити:

особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

особи, які, незалежно від тривалості, були працівниками Національного антикорупційного бюро України або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років;

особи, близькі особи яких, незалежно від тривалості, були працівниками Національного антикорупційного бюро України або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років.

Рада громадського контролю у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Положенням.

Рада громадського контролю здійснює свою діяльність на засадах верховенства права, законності і гласності, позапартійності, неупередженості, вільного волевиявлення та рівноправності членів, відкритості для суспільства, а також невтручання в діяльність Національного антикорупційного бюро України, його працівників.

Основними завданнями Ради громадського контролю є здійснення цивільного контролю за діяльністю Національного антикорупційного бюро України та сприяння взаємодії Національного антикорупційного бюро України з громадськими об'єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства у сфері протидії корупції.

При цьому, Рада громадського контролю:

- заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Національного антикорупційного бюро України;

- розглядає звіти Національного антикорупційного бюро України і затверджує свій висновок щодо них;

- обирає з її членів двох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії Національного антикорупційного бюро України;

- визначає представників до складу конкурсних комісій, які проводять конкурс на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України, у кількості не більше трьох осіб до складу однієї конкурсної комісії;

- сприяє громадському обговоренню проектів законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів щодо діяльності Національного антикорупційного бюро України;

- обговорює із залученням представників громадських об'єднань, засобів масової інформації, громадян України питання забезпечення відкритості та прозорості діяльності Національного антикорупційного бюро України, запобігання спробам дискредитації Національного антикорупційного бюро України та його працівників, виробляє рекомендації з цих питань;

- висловлює в установленому порядку свою позицію щодо фактів порушень законів, прав і свобод людини і громадянина працівниками Національного антикорупційного бюро України.

Рада громадського контролю у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з громадськими об'єднаннями, в тому числі міжнародними, недержавними засобами масової інформації, іншими інститутами громадянського суспільства.

Національне антикорупційне бюро України: статус та принципи діяльності

Національне антикорупційне бюро України утворене та функціонує відповідно до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та становить собою державний правоохоронний орган, основне завдання якого - попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, вчинених вищими посадовими особами, а також запобігання вчиненню нових.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» основними принципами діяльності Національного бюро є:

1) верховенство права;

2) повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина;

3) законність;

4) безсторонність та справедливість;

5) незалежність Національного бюро та його працівників;

6) підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам;

7) відкритість для демократичного цивільного контролю;

8) політична нейтральність і позапартійність;

9) взаємодія з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями.

Незалежність Національного бюро у його діяльності гарантується:

1) особливим порядком конкурсного відбору Директора Національного бюро та вичерпним переліком підстав припинення повноважень Директора Національного бюро, які визначені цим Законом;

2) конкурсними засадами відбору інших працівників Національного бюро, їх особливим правовим та соціальним захистом, належними умовами оплати праці;

3) установленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Національного бюро;

4) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро, їх близьких родичів, майна;

5) іншими засобами, визначеними цим Законом.

Використання Національного бюро в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність політичних партій у Національному бюро забороняється.

Забороняється незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність Національного бюро. Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, спрямовані до Національного бюро чи його працівників, які стосуються питань досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними та не підлягають виконанню.

Обмеження спільної роботи близьких осіб: нововведення та особливості реалізації на практиці

Обмеження  щодо  спільної  роботи  близьких  осіб  встановлено відповідно  статею  27  Закону  України  «Про  запобігання  корупції» (Закон № 1700-VII) (далі – Закон).

Встановлення  зазначеного  обмеження  зумовлено  усвідомленням того, що в суспільстві не повинно бути жодних сумнівів у порядності (доброчесності) особи,  уповноваженої  на  виконання  функції  держави.  У  процесі  прийняття рішень, вчинення дій чи бездіяльності цієї особи мають бути виключеними будь-які приватні інтереси, зокрема непотизм, тобто сприяння близьким особам.

Частиною  першою  статті  27  Закону  визначено,  що  особи,  зазначені  у підпунктах  «а», «в»-«з»  пункту  1  частини  першої  статті  3  цього  Закону,  не можуть  мати  у  прямому  підпорядкуванні  близьких  їм  осіб  або  бути  прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Особи,  які  претендують  на  зайняття  посад,  зазначених  у  підпунктах  «а», «в»-«з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані повідомити керівництво  органу,  на  посаду  в  якому  вони  претендують,  про  працюючих  у цьому органі близьких їм осіб.

Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на: народних засідателів і присяжних, близьких  осіб,  які  прямо  підпорядковані  один  одному  у  зв’язку  з набуттям одним з них статусу виборної особи, осіб,  які  працюють  у  сільських  населених  пунктах  (крім  тих,  що  є районними центрами), а також гірських населених пунктах.

Необхідно мати на увазі, що зазначене обмеження по суті складається з

двох  окремих  заборон:  мати  в  підпорядкуванні  близьких  осіб  або  бути  їм безпосередньо підпорядкованим.

Обмеження  щодо  спільної  роботи  близьких  осіб  раніше  було встановлено  статтею  9  Закону  України  «Про  засади  запобігання та протидії корупції». У  попередній  редакції  обмеження  щодо  спільної  роботи близьких  осіб  не  поширювалося  на  осіб,  які  працюють  у  галузі освіти,  науки,  культури,  охорони  здоров’я,  фізичної  культури, спорту  та  інших  осіб,  визначених  законом.  Із  редакції  чинного Закону цю норму виключено. 

Водночас  із  чинної  редакції  виключено  осіб,  які  раніше  були зазначені  у  підпункті  «а»  пункту  2  частини  першої статті  4 Закону  України  «Про  засади  запобігання  та  протидії корупції», тобто посадові особи юридичних осіб публічного права, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, обмеження  спільної  роботи  близьких  осіб,  встановлені  ст.  27  Закону, не поширюються на посадових осіб юридичних осіб публічного права.

Проте, статистика  корупційних  правопорушень  застерігає,  що  обмеження спільної роботи близьких осіб тісно пов’язане з обмеженням щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 зазначеного Закону), а також обов’язком осіб, уповноважених на виконання функцій держави, вживати заходів  щодо  недопущення  виникнення  реального,  потенційного  конфлікту інтересів (стаття 28 зазначеного Закону).

Збороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань  щодо  призначення  на  посаду  близьких  їм  осіб  та  у  будь-який  інший спосіб впливати на прийняття такого рішення. 

Уникненню порушень вказаного обмеження сприяє:

по-перше,  чітке  усвідомлення  посадовими  особами  його  змісту  та можливих негативних наслідків;

по-друге,  виконання  особами,  які  претендують  на  зайняття  посад, зазначених у згаданих підпунктах «а», «в»-«з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, обов’язку повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Частиною  другою  статті  27  Закону  чітко  визначено  алгоритм  дій  у випадку, коли все ж відносини безпосереднього підпорядкування виникли, а саме:

добровільне виконання особами, які вже призначені на посади,   а також близькими їм особами обов’язку вжити в п’ятнадцятиденний строк заходів щодо усунення обставин, що порушують вимоги частини першої 27 статті Закону;

виконання  обов’язку  посадовими  особами  відповідного  рівня  щодо прийняття  організаційно-кадрових  рішень  у  місячний  строк  з  моменту виникнення  обставин  стосовно  осіб  або  близьких  їм  осіб,  якими  впродовж встановленого  терміну  добровільно  не  усунуто  ці  обставини,  переведення  їх  в установленому  порядку  на  іншу  посаду,  що  виключає  пряме  підпорядкування. 

У разі неможливості такого переведення – звільнення із займаної посади особи, яка перебуває у підпорядкуванні.

Відповідна підстава звільнення окремо передбачена в Кодексі законів про працю України (пункт 4 частини першої статті 41), а також окремих законах,  якими врегульована діяльність органів чи служб.

Права громадян, громадських об’єднань у сфері запобігання корупції

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про запобігання корупції» громадські об’єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право:

1) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості;

2) запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», інформацію про діяльність щодо запобігання корупції;

3) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій;

4) брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції;

5) вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції;

6) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції;

7) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції;

8) здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству;

9) здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції.

Громадському об’єднанню, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом.

Закон    створює   умови  участі громадянського суспільства  у  реалізації  громадського моніторингу у сфері запобігання корупції,  що є запорукою здійснення успішної антикорупційної політики.

Обмеження щодо використанняслужбових повноважень чи свого становища згідно Закону України «Про запобігання корупції»

«Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах», - зазначається у статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», який введений в дію з 24 квітня 2015 року.

Для порівняння, Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції», який втратив чинність, наводив перелік випадків, які вважаються зловживанням службових обов’язків, в той час як новий антикорупційний закон вдається до більш широкого тлумачення розглядуваного поняття і дає змогу кваліфікувати як використання службових повноважень чи службового становища ширший обсяг протиправних діянь.

Поряд із забороною використання своїх службових повноважень та становища окрема увага приділена забороні  використання будь-якого державного або комунального майна та коштів у приватних інтересах.

Правила етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них

Закон України «Про запобігання корупції» (далі – Закону) є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них для цілей цього Закону, оскільки з 24 квітня 2015 року даним Законом було визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про правила етичної поведінки».

Так, Розділом VI передбачені вимоги, якими особи, зазначені у пунктах 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог.

Основними вимогами до поведінки вказаних категорій осіб є:

1) обов’язок під час виконання своїх службових повноважень неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими;

2) представляючи державу чи територіальну громаду діяти виключно в їх інтересах;

3) при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків (не поширюється на виборних осіб та осіб, які обіймають політичні посади);

4) діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання;

5) сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження та професійні обов’язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності;

6) не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом;

7) незважаючи на приватні інтереси, утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону; самостійно оцінюють правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень.

На основі визначених Законом вимог Національне агентство з питань запобігання корупції затверджує загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у випадку необхідності розробляють та забезпечують виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки їх працівників, а також інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, які здійснюють діяльність у сфері їх управління.

Спеціальна перевірка як один із механізмів запобігання і протидії корупції відповідно до нового антикорупційного законодавства

Відповідно до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 затверджено  порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (далі – спеціальна перевірка), та форма згоди на її проведення.

Указ Президента України від 25 січня 2012 року № 33 «Про Порядок проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування» видано відповідно до статті 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Разом з тим вказаний Закон (крім положень щодо фінансового контролю) втратив чинність 26 квітня 2015 року у зв’язку із введенням у дію Закону.

Отже, при організації спеціальної перевірки керівникам (заступникам керівників) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування або їх апарату слід керуватися  Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у відповідності до положень 57 і 58 статей Закону.

Крім того, пунктом 2 Порядку передбачені випадки, коли спеціальна перевірка не проводиться, а саме:

1) щодо кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів;

2) стосовно громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;

3) щодо претендентів, які перебувають на посадах у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того ж органу або призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;

4) стосовно претендентів, які перебувають на посадах у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, що припиняються, та призначаються в порядку переведення на роботу до інших органів, до яких переходять повноваження та функції органів, що припиняються;

5) щодо осіб під час розгляду питання про включення їх до списку народних засідателів або присяжних.

Стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, слід зазначити, що тепер спеціальна перевірка щодо цих осіб проводиться після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.

Також Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 внесено зміни до низки постанов Уряду, зокрема приведений у відповідність до нового антикорупційного законодавства Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2015 № 169.

ПОНЯТТЯ «КОНФЛІКТУ  ІНТЕРЕСІВ» В НОВОМУ АНТИКОРУПЦІЙНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

На відміну від Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 7 квітня 2011 року нове антикорупційне законодавство оперує новим визначенням «конфлікту інтересів» та розрізняє дві його форми.

Так, в залежності від настання суперечності між приватними та службовими/представницькими інтересами особи закон № 1700-VII розділяє поняття «конфлікт інтересів» на 2 окремі категорії: потенційний та реальний конфлікт інтересів.

У разі, якщо в особи є приватний інтерес у сфері, у якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання відповідних повноважень, має місце потенційний конфлікт інтересів. Реальний конфлікт інтересів наявний тоді, коли суперечність між зазначеними інтересами впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані:

1) вживати заходів щодо недопущення  виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту  інтересів безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в мовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ОБМЕЖЕНЬ ЩОДО ОТРИМАННЯ ДОДАРУНКІВ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ  «ПРО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ» ВІД 14 ЖОВТНЯ 2014 РОКУ

У законі № 1700-VII закріплено термін «подарунок», під яким розуміється грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Законодавець також відкоригував у порівнянні з попереднім законом обмеження щодо одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняними до них особами. Таким суб’єктам відповідальності забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки від фізичних та юридичних осіб не лише для себе, а й для близьких їм осіб. Із введенням в дію закону № 1700-VII заборона поширюється на випадки, коли подарунок надається у зв’язку зі здійсненням відповідальними особами діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та  коли особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи. Таким чином, для підтвердження порушення встановленої заборони буде достатнім довести, що подарунок не було б надано, якби обдарований не займав відповідну посаду.

Ліміти вартості, які встановлені для отримання подарунка, який відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність, так само мають місце, однак їх розмір зазнає суттєвих змін. Одноразова вартість дозволеного до отримання подарунка становить не більше 1 мінімальної заробітної плати, встановленої на день його прийняття, а сукупна вартість подарунків, отриманих з одного джерела протягом року, не більше 2 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня відповідного року. Проте обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:

1) даруються близькими особами;

2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

При цьому звертаємо увагу, що з 27 квітня 2015 р. будь-які рішення, прийняті, зокрема, посадовою особою юридичної особи публічного права на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважатимуться такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, та, як наслідок, підлягатимуть скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або ж можуть визнаватися незаконними у судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог антикорупційного закондавства, може бути визнаним недійсним.

ВНЕСЕНІ ЗМІНИ ДО ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНУ УКРАЇНИ  «ПРО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ» 

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» внесені зміни до ряду нормативно-правових актів антикорупційного спрямування, у тому числі й до Закону України «Про запобігання корупції».

Вищезазначеними змінами відмінено обов’язковість подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період до 01 січня 2015 року до Національного агентства з питань запобігання корупції в обсязі та за формою, передбаченими додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Так, до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». В такому ж порядку відбудеться оприлюднення декларацій.

Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до нового антикорупційного Закону, який ввійшов в дію 26 квітня 2015 року, буде прийняте відповідне рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ»

Законом № 1700-VII передбачено обов’язок юридичних осіб забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у їх діяльності. Зокрема, юридичним особам необхідно розробити та затвердити антикорупційну програму, яка становить собою комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у процесі діяльності. Положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку, а також можуть включатися до договорів, які укладаються юридичною особою.

В обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:

1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств, де середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 мільйонів гривень;

2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

У структурі цих категорій юридичних осіб для реалізації антикорупційної програми призначається уповноважена особа, відповідальна за її реалізацію, правовий статус якої визначається Законом України «Про запобігання корупції».

НОВЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО НАБИРАЄ ЧИННОСТІ

25 жовтня 2014 року відбулося офіційне оприлюднення шляхом опублікування у газеті Верховної Ради України «Голос України» антикорупційних законів – «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів».

Так, Закон України «Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» набрав чинності в день, наступний за днем опублікування, тобто 26 жовтня 2014 року. Він офіційно проголошує розв’язання проблеми корупції одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави та визначає першочергові заходи із запобігання та протидії корупції, що повинні створити основу для подальшого проведення реформи у цій сфері.

Закон України «Про запобігання корупції» набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності – з 26 квітня 2015 року. Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України», який визначає правові основи  його організації та діяльності, набере чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 25 січня 2015 року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» набере чинності через місяць з дня його опублікування, тобто з 25 листопада 2014 року.

Варто зазначити, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що з дня  введення в дію останнього, з 26 квітня 2015 року, втрачають чинність  Закони України «Про засади запобігання і протидії корупції» та Закон України «Про правила етичної поведінки».

 ПЕРЕВІРКОЮ ДОСТОВІРНОСТІ ЗАЗНАЧЕНИХ У ДЕКЛАРАЦІЯХ ВІДОМОСТЕЙ ЗАЙМАТИМУТЬСЯ ПОДАТКОВІ ОРГАНИ

Відповідно до нової редакції частин дев’ятої і десятої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які набирають чинності з 1 січня 2015 року, перевіркою достовірності зазначених у декларації відомостей займатиметься центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом.

Для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб’єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

ПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЙ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ З ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Згідно із останніми змінами до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а саме до статті 12,  суб’єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Суб’єкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними Законом.

Суб’єкти декларування - особи, зазначені в пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (ст.1).