Районна газета

Попередження виникнення НС

Інформація оновлена 30.12.2016 року

У КРОЛЕВЕЦЬКОМУ РАЙОНІ ПРАЦЮЮТЬ ПУНКТИ ОБІГРІВУ

У зв’язку з погіршенням погодних умов та з метою організації заходів щодо попередження випадків переохолодження людей, надання у період низьких температур допомоги населенню, забезпечення безперебійного функціонування систем життєзабезпечення населення в Кролевецькому районі створено пункти обігріву населення.

У період зимових холодів пункти обігріву на території району функціонуватимуть цілодобово. Всі вони забезпечені телефонним зв'язком для виклику екстреної допомоги та рятувальних служб.

Нагадуємо номери телефонів служб екстреної допомоги та рятувальних служб:

- 101 - державна пожежна рятувальна частина – № 22

- 102 – Кролевецьке районне відділення поліції ;

- 103 - швидка медична допомога;

- 6-16-49 – екстрена медична допомога

Інформація про розміщення стаціонарних пунктів обігріву в Кролевецькому районі

 

УКРЗАЛІЗНИЦЯ ЗАКЛИКАЄ ГРОМАДЯН ДОТРИМУВАТИСЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ НА ЗАЛІЗНИЦЯХ

Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України

1. Загальні положення

1.1. Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України (далі - Правила) визначають вимоги щодо безпеки громадян при користуванні послугами залізничного транспорту, знаходженні на території та об'єктах залізничного транспорту.

1.2. Громадяни, які порушують Правила, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України

2. Правила безпеки для пішоходів

2.1. Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо).

На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені покажчики "Перехід через колії".

2.2. Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо).

При наближенні поїзда до перону або платформи громадяни повинні стежити за звуковими сигналами, що подаються з локомотива, моторвагонного рухомого складу та іншого спеціального самохідного рухомого складу, уважно слухати оповіщення, що передаються по гучномовному зв'язку.

2.3. При наближенні поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.

2.4. Наближаючись до залізничного переїзду, громадяни повинні уважно стежити за світловою і звуковою сигналізацією, а також положенням шлагбаумів. Переходити колії дозволяється тільки при відкритому шлагбаумі.

При відсутності шлагбаума (коли переїзд не охороняється) перед переходом колії необхідно впевнитись, що до переїзду не наближається поїзд (або локомотив, вагон, дрезина тощо).

Пішоходам забороняється:

2.5. Ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п'яти метрів.

2.6. Переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м.

2.7. Переходити колію зразу після проходу поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.

2.8. Переходити та переїжджати залізничні колії при закритому положенні шлагбаума або при червоному світлі світлофора та звуковому сигналі переїзної сигналізації.

2.9. На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.

2.10. Проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.

2.11. Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.

2.12. На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.

2.13. Наближатися до електропроводу, що лежить на землі, ближче ніж на 10 метрів.

2.14. Підніматися на дахи поїздів, локомотивів та вагонів, а також на конструкції мостів, освітлювальних вишок тощо.

2.15. Класти на рейки залізничної колії будь-які предмети.

2.16. Підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття поїзда до його повної зупинки.

2.17. Обходити вагони, що стоять на колії, на відстані менше п'яти метрів від крайнього вагона.

2.18. Проходити між розчепленими вагонами, що стоять на колії, якщо відстань між ними менше десяти метрів.

2.19. Сидіти на краю посадкової платформи, перону.

2.20. Знаходитись на об'єктах залізничного транспорту в стані алкогольного сп'яніння.

2.21. Ставити особисті речі на краю платформи, перону.

3. Правила безпеки пасажирів

3.1. Підніматися у вагон і виходити з вагона дозволяється тільки після повної зупинки поїзда.

3.2. Посадку пасажирів у вагон і вихід їх з вагона необхідно проводити тільки з боку перонів або посадочних платформ. Дітей під час посадки у вагон і висадки із вагона слід тримати за руку або на руках.

3.3. Виходити із вагона під час зупинки можна тільки з дозволу провідника.

Пасажирам забороняється:

3.4. Проїжджати на дахах, підніжках, перехідних площадках вагонів.

3.5. Заходити у вагон і виходити з вагона під час руху поїзда.

3.6. Висуватися з вікон вагонів і дверей тамбурів під час руху поїздів та викидати сторонні предмети (пляшки, пакети тощо) з вікон і дверей вагонів. 3.7. Стояти на підніжках і перехідних площадках вагонів, самостійно відчиняти двері вагонів під час руху та на стоянці поїзда, затримувати автоматичні двері вагонів під час їх зачинення та відчинення.

3.8. Проїжджати у вантажних поїздах без спеціального дозволу.

3.9. Знаходитись в поїзді у нетверезому стані.

3.10. Залишати дітей без нагляду дорослих на вокзалах, пасажирських платформах та в поїздах.

3.11. Провозити у вагонах легкозаймисті, шкідливі і вибухові речовини.

3.12. Виходити із вагона на міжколійя і знаходитись там під час руху поїзда.

3.13. Стрибати з платформи на залізничні колії.

3.14. Проводити на пасажирських платформах рухомі ігри.

3.15. Палити у вагонах (в тому числі в тамбурах) приміських поїздів, а також у непередбачених для паління місцях вагонів пасажирських поїздів.

3.16. Бігти по платформі поруч із вагоном поїзда, що прибуває або відходить, а також перебувати ближче ніж 2 метри від краю платформи під час проходу поїзда без зупинки.

3.17. Підходити до вагона до повної зупинки поїзда.

3.18. Без потреби самовільно зупиняти поїзд.

3.19. Самостійно перевозити ручну поклажу засобами, які призначені для перевезення пошти або багажу працівниками пошти та залізниці.

3.20. Розміщувати ручну поклажу в тамбурах вагона, коридорі салону, проходах купе та в проході вагона приміського поїзда.

3.21. Забруднювати тамбури, засмічувати підлогу та сидіння вагонів.

3.22. Демонтувати обладнання вагонів, псувати оббивку диванів та сидінь.

 

ВІДБУЛАСЯ ПІВРІЧНА ТЕХНІЧНА ПЕРЕВІРКА РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОПОВІЩЕННЯ

Відповідно до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 12.12.2014 № 533-ОД «Про основні напрямки підготовки і завдання цивільного захисту області на 2015 рік», 17 червня  2015 року з 10.30 до 10.40 год. в місті Кролевець та в Кролевецькому районі було проведено піврічну технічну перевірку регіональної системи оповіщення з включенням електросирен, апаратури циркулярного виклику та переключенням обласного і районного радіомовлення. 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!

- Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.

- Залазити на попереджувальні знаки, буї.

- Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

- Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

- Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

- Плавати на плавзасобах на пляжах та в інших місцях, які відведені для купання.

- Вживати спиртні напої під час купання.

- Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

- Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.

- Подавати помилкові сигнали небезпеки.

- Заходити глибше, ніж до поясу, дітям, які не вміють плавати.

- Купання дітей без супроводу дорослих.

НА МОРІ треба завжди зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду. Не намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо вони дуже слизькі від водоростей, і можна впасти. Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях.

У ГІРСЬКИХ РІЧКАХ. Гірські річки мають стрімку течію, що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми під час падіння. Можна впасти, під слизнувшись на мокрому і слизькому камені, коли входиш у воду.

ЯКЩО З’ЯВИЛИСЯ СУДОМИ. Треба негайно змінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега. Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу.

ЯКЩО ЗАПЛУТАЛИСЯ У ВОДОРОСТЯХ. Не можна робити різки рухи і ривки, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше. Необхідно лягти на спину і постаратися м’якими, спокійними рухами виплисти у бік, звідки припливли. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги й бережно звільнитися від рослин руками.

ЯКЩО ПОТРАПИЛИ У ВИР. Необхідно набрати якнайбільше повітря, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливти на поверхню.

ЯКЩО ЧОВЕН ПЕРЕВЕРНУВСЯ, ГОЛОВНЕ – НЕ РОЗГУБИТИСЯ. Треба зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє, підтримувати його на плаву. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, а потім іншого, допомогти вплав одночасно кільком людям неможливо. Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні.

ПЕРША ДОПОМОГА ПОТОПАЮЧОМУ

Якщо людина, що тоне, не може контролювати свої дії, підпливіть до неї ззаду і схопіть за плечі, коси чи комір, якщо вона в одязі. Транспортуйте потопаючого на спині, тримаючи його голову над водою.

Звільніть ротову й носову порожнини від ґрунту й слизу. Ця нескладна процедура робиться за допомогою пальця, обмотаного носовою хусткою або будь-якою тканиною. Потерпілого кладуть животом на стегно зігнутої ноги, обличчям вниз – голова повинна бути нижче рівня грудної клітки.

Видаліть воду з легенів і шлунка. Ритмічно здавлюйте грудну клітку або вдаряйте долонею між лопаток. Після того як дихальні шляхи будуть звільнені, покладіть потерпілого спиною на тверду поверхню, злегка піднявши його ноги (підкладіть одяг).

Проведіть реанімацію. Реанімаційні заходи полягають у проведенні штучного дихання й непрямого масажу серця. Це набагато легше робити удвох, коли один «дихає», а його напарник «качає серце». У середньому на 15 натискань на грудну клітку необхідно зробити 2 вдихи. 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИЙ ПЕРІОД

Перебуваючи на природі, подбайте про те, щоб ваш відпочинок був максимально безпечним як для вас та оточуючих людей, так і для навколишнього середовища.

Важливо не допускати спалювання сухої рослинності, стерні, адже саме з цієї причини полум’я вогню нерідко перекидається на лісові насадження і може призвести до лісових пожеж та досягнути рівня надзвичайної ситуації.

У разі виникнення пожежі необхідно негайно повідомляти про це лісогосподарські підприємства, територіальні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, місцеві органи влади.

Особи, винні у порушенні вимог пожежної безпеки, несуть адміністративну відповідальність згідно зі ст. 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та кримінальну відповідальність згідно зі ст.. 245 ККУ в разі спричинення важких наслідків.

ПРОТЯГОМ ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНОГО ПЕРІОДУ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- розведення багаття у лісі, крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях;

- заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовують для лісогосподарської мети;

- палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки;

- залишати у непередбачених для цього місцях лісу обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я тощо;

- заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;

- експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;

- випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянка, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські підпали);

- звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.

ЯКЩО ОПИНИЛИСЯ В ОСЕРЕДКУ ПОЖЕЖІ:

- не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

- з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;

- якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

- гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, збиваючи полум’я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим грунтом та затоптуючи ногами, будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;

- під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу;

- особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;

- після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! ПОПЕРЕДИТИ ПОЖЕЖУ НАБАГАТО ПРОСТІШЕ, НІЖ ЗАГАСИТИ!

ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ КРОЛЕВЕЦЬКОГО РАЙОНУ!

Якщо Ви помітили поблизу об’єктів інфраструктури регіону підозрілих осіб або маєте інформацію про можливі терористичні або диверсійні прояви на вказаних об’єктах, негайно проінформуйте голову Кролевецької районної державної адміністрації та правоохоронні органи тел..5-15-75, 5-24-45 Кролевецька РДА, черговий Глухівського МВ УСБУ (05444) 2-20-76.

У разі, якщо Ви помітили   предмети, які можуть виявитися вибуховими пристроями, необхідно терміново повідомити про це органи МВС за телефоном 102.

Також при безпосередньому виявленні вибухового пристрою, необхідно: 

- не порушуючи обстановки біля місця знаходження підозрілого предмету, здійснити невідкладні заходи щодо організації особистої безпеки та оточуючих;

- терміново повідомити по телефону «102» про виявлений вибуховий пристрій чи підозрілий предмет (назвати своє прізвище, домашню адресу, телефон, точне місце знаходження вибухового пристрою) та місце, де Ви чекатимете на прибуття працівників міліції;

- виключити можливість користування мобільним телефоном поблизу місця знаходження вибухового пристрою, тому що не виключена можливість керуванням його спрацюванням на відстані.

ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ ПІРОТЕХНІКИ

Сектор  з питань цивільного захисту Кролевецької районної державної адміністрації  попереджає громадян щодо небезпеки, яка може їх очікувати при використанні піротехнічних засобів під час Новорічних свят та надає рекомендації щодо їх використання. Петарди є паперовими гільзами, усередині яких засипаний піротехнічний склад. При займанні склад дуже швидко згорає і розриває паперову оболонку з гучним вибухом. Петарди бувають двох видів: теркові петарди – підпалюються як звичайні сірники, необхідно тільки чиркнути голівкою петарди об намазування сірникової коробки (іноді намазування наноситься і на коробочку з петардами), гнітові петарди – мають шнурок (гніт), який підпалюється сірником. Петарди розрізняють також за кількістю ударів, рівнем гучності, калібром (розміром) і за наявністю додаткових ефектів. Додатковими ефектами можуть бути дзижчання, свист, розкидання іскор, іскріння і задимлення.
В залежності від відстані, на якій безпечно застосовувати піротехнічні вироби, їх розрізняють за класами:
І клас – 0,5 метра, до них відносять хлопавки і бенгальські вогні;
ІІ клас – 5 метрів, – наземні феєрверки, петарди;
ІІІ клас – 20 метрів, – фестивальні фари, салюти, ракети;
IV клас – більше 20 метрів, – професійні піротехнічні вироби, які використовують лише спеціалізовані організації для влаштування феєрверків.
Щоб не наражати своє життя і життя оточуючих на небезпеку слід дотримуватись таких правил:
- Пам’ятайте, будь-яку піротехніку до розряду іграшок можна віднести лише умовно, адже навряд чи можна у повній мірі назвати іграшкою те, що може скалічити чи навіть вбити при неправильному чи невмілому поводженні. Тому ставитись до цих виробів слід надзвичайно обережно і відповідально.
- Піротехнічні вироби І класу (хлопавки, бенгальські вогні) дозволяється використовувати дітям лише з 12 річного віку і, до того ж, під наглядом батьків. Вироби ІІ класу (наземні феєрверки, петарди) дозволяється продавати лише особам, яким виповнилося 16 років, а використовувати їх вони повинні, знову ж таки, під наглядом дорослих. Фестивальні фари і салюти (ІІІ клас) дозволяється брати до рук лише повнолітнім особам, а от вироби IV класу – лише професійним піротехнікам, для звичайних непідготовлених людей вони смертельно небезпечні.
- Купувати тільки  ліцензовану продукцію, яка пройшла перевірку якості і тільки в спеціалізованих торгівельних закладах, а не на ринках чи з рук, оскільки до зберігання цих виробів є особливі вимоги, пов’язані з властивостями запалювальних сумішей. Окрім цього людина, яка продає піротехнічні засоби, повинна попередньо пройти спеціальне навчання з їх використання та отримати свідоцтво, яке видається навчальними закладами МВС України, які мають затверджену програму підготовки, тематичний план та ліцензію на навчання спеціалістів з піротехніки. Всі необхідні документи Ви можете запитати у реалізатора товару. Упаковка повинна бути тільки фабрична, на ній обов’язково повинна бути інструкція з підготовки, запуску піротехнічного виробу та його утилізації, викладена правильною українською чи російською мовою.
- У радіусі 50 м не повинно бути пожежонебезпечних об’єктів
- Не дозволяється використовувати піротехнічні вироби ближче ніж за 100 метрів до житлових будинків, лікарень, дитячих садочків, шкіл. Поблизу не повинно бути легкозаймистих речовин. Не дозволяється використовувати піротехніку під деревами, під лініями електропередач, під арками, у приміщеннях. Також не дозволяється використовувати піротехнічні вироби, які ненадійно закріплені, направляти їх на людей, запалювати в руках, запускати їх із балконів, з дахів житлових будинків.
- Перевірте, в якому стані знаходиться піротехніка. Якщо є дефекти, типу відірваного гнота або начинка петарди висипалася, то використовувати такий виріб дуже небезпечно! Так само небезпечно використовувати піротехніку, у якої вийшов термін придатності – вона може повести себе непередбачувано!
- Не носіть петарди в кишені насипом і без упаковки.
- Під час запуску піротехнічних виробів не дозволяється над ними нахилятися. Якщо піротехнічний виріб не спрацював, до нього заборонено підходити раніше, ніж через 15-20 хвилин, повторно такий виріб запалювати не можна.
- Піротехніку, яка не спрацювала, потрібно утилізувати, перед тим потримавши 2-3 доби у воді.
- Від загоряння до вибуху петарди, як правило, проходить від 3-х до 8-ми секунд. Цього часу достатньо лише для того, щоб людина встигла відкинути її або відійти на безпечну відстань. Тому не можна затримувати підпалений піротехнічний засіб у руках. Зволікання може дорого обійтися!
- Петарди забороняється запалювати від запальнички – можна отримати опіки. Найкраще для цього годяться звичайні сірники. Відкидати петарду потрібно якомога далі, але не менш ніж на 5 метрів.
- НІЯКІ ПІРОТЕХНІЧНІ ВИРОБИ НЕ МОЖНА РОЗБИРАТИ!
- Раптовий неочікуваний вибух може стати причиною серцевого нападу у літньої людини, або злякати дитину чи тварину. Перш ніж підпалити петарду – подумайте про тих, хто Вас оточує!
- Згідно з Тимчасовими правилами обігу в Україні побутових піротехнічних виробів, затверджених наказом МВС України №1649 – 2003 року «Застосування побутових піротехнічних виробів здійснюється споживачем відповідно до інструкції, розміщеній на виробі або споживчому пакуванні виробу». До користувачів піротехнічної продукції висунуто такі вимоги: «Забороняється застосування споживачем побутових піротехнічних виробів у заборонений рішенням органів місцевого самоврядування час, за винятком днів святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня». До порушників цих правил органами внутрішніх справ застосовується ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне хуліганство», яка тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Використання піротехнічних засобів забороняється:
- на дахах будинків; балконах, лоджіях;
- в приміщеннях;
- у заповідниках, заказниках, національних парках;
- на території особливо цінних об’єктів культурної спадщини, біля пам’ятників історії та культури;
- на кладовищах;
- на стадіонах, на сценічних, спортивних майданчиках;
- під час проведення заходів з масовим перебуванням людей.

 ДІЇ ПРИ СИГНАЛІ "УВАГА ВСІМ!"

УВАГА ВСІМ!

УВАГА ВСІМ!

УВАГА ВСІМ!

Шановні громадяни Сумщини! Оповіщення населення здійснюється дистанційно за допомогою електросирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляції та телебачення.

Терміновій інформації, що передається територіальними органами цивільного захисту, потенційно небезпечними підприємствами, повинно передувати уривчасте звучання електросирен, наявних на відповідній території, а також у запису мережею радіомовлення, яке означає «Увага всім!».

Почувши його, негайно увімкніть гучномовці на першому каналі проводового радіомовлення, налаштуйте радіоприймачі на хвилю Сумського радіо, телеприймачі – на канал Сумської обласної державної телерадіокомпанії і слухайте подальше повідомлення про виникнення НС.

 

ПАМ'ЯТКА

щодо дій громадян при раптовому артобстрілі

Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шурхіт), а через 2-3 секунди – вибух, одразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів достатньо далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак наступний снаряд може полетіти ближче до вас, тому замість самозаспокоєння швидко й уважно озирніться довкола: де можна заховатися надійніше?

У разі, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі чи трамваї – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги у напрямку „від будинків і споруд” і залягти на землю. Роззирніться і очима пошукайте більш надійного сховку неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками одразу після наступного вибуху.

Якщо перші вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втікти від обстрілу: ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Окрім того, бензобак вашого авто додає небезпечного ризику обгоріти. Тому знов таки: негайно зупиняйте машину і якнайшвидше шукайте укриття.

Не годяться для укриття такі місця:

під’їзди будь-яких будинків, навіть невеличкі прибудовки. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча би метрів на 30-50;

місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою чи під автобусом);

звичайні ЖЕКівські підвали будинків. Вони зовсім не пристосовані для укриття в часі авіанальотів чи ракетно-артилерійських обстрілів (йдеться про слабке перекриття, відсутність запасних виходів, вентиляції тощо). Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення таких підвалів тягне за собою ризик моментальної пожежі або задимленості.

У жодному разі не слід ховатися назовні під стінами сучасних будинків! Теперішні бетонні „коробки” не мають щонайменшого запасу міцності і легко розсипаються (чи „складаються”) не тільки від прямого попадання, а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик обвалів та завалів. Не можна також ховатися під стінами офісів та магазинів! – від вибухової хвилі згори буде падати багато скла; це не менш набезпечно, ніж металеві уламки снарядів.

Інколи люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, заставлених контейнерами, захаращених ящиками, будматеріалами тощо (спрацьовує підсвідомий рефлекс: заховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.

Вибух бомби чи снаряду у воді навіть на значній відстані є дуже небезпечним: сильний гідроудар і – як наслідок – важка контузія.

Можна заховатися в таких місцях:

у спеціально обладнаному бомбосховищі. Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжнє бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох (і більше) виходів на поверхню;

у підземному переході;

у метро;

у будь-якій канаві, траншеї чи ямі.

В найгіршому разі – коли в полі зору нема укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тож осколки в момент вибуху розлітаються на висоті щонайменше 30-50 см над поверхнею.

Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим і, разом із тим, має знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри, на відкритому місці.

Заховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рота – це вбереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби.

Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини.

По-перше - це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, щонайбільше – двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. В наші часи не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.

Після закінчення обстрілу (бомбардування)

Покидаючи місце схову, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрованою собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів! Авіабомба, ракета чи снаряд могли бути касетними!

Бойові елементи часто не розриваються при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках – від найменшого руху чи дотику. Вся увага – дітям і підліткам: не дайте їм підняти будь-що з-під ніг!

Укриття простішого типу

До укриттів простішого типу відносяться спеціально збудовані щілини, а також підвали і інші заглиблені приміщення, які пристосовані для захисту людей.

Укриття найпростішого типу

У системі захисту населення особливе значення мають найпростіші укриття типу щілин. Це найбільш масові захисні споруди, що можуть бути збудовані населенням у найкоротший термін.

Щілини викопуються в ґрунті у вигляді вузьких ровів з зломами в плані під кутом 90÷120°. Довжина прямого відрізка повинна бути не більше 15 м. Місткість цілин приймається від 10 до 50 чоловік. В щілинах місткістю до 25 чоловік робиться один вхід, а при більшій місткості два входи. Перекриття і крутості щілини повинні витримувати навантаження від ваги ґрунтової засипки товщиною 50÷60 см, бокового навантаження ґрунту і дії ударної хвилі на поверхні землі 0,51 кгс/см². Матеріали для настилу перекриття і одягу крутизни щілин: ліс круглий, пиломатеріали, залізобетонні вироби та інші.

Щілини будують відкритими і перекритими.

Перекрита щілина захищає: надійно захищає від осколкових і кулькових бомб, від запалювальних засобів.

Відкрита щілина - це зигзагоподібна траншея з кількох прямолінійних ділянок довжиною до 15 м. Глибина її - 1,8 - 2,0 м; ширина: зверху - 1,1-1,3 м, на дні - 0,8 м. Будівництво щілини починається з розмітки і трасування, тобто визначення її плану на місцевості. Копають спочатку на ширину дна. В міру заглиблення поступово підрівнюють крутизну, доводячи до потрібних параметрів. Стінки (крутизну) щілини укріплюють дошками, жердинами, очеретом, іншими наявними матеріалами. Викопуються в ґрунті у вигляді вузьких ровів з зломами в плані під кутом 90÷120°. Коли є час і в разі потреби, щілину перекривають колодами, шпалами або малогабаритними залізобетонними плитами. Зверху покриття влаштовують шар гідроізоляції з толю, руберойду, хлорвінілової плівки або утрамбовують шар глини і насипають шар ґрунту товщиною 50-60 см. У перекритій щілині роблять вхід з однієї або двох сторін з дверима і тамбуром. Для вентиляції встановлюють витяжну коробку.

Нормальна місткість щілини - 10-15 чоловік.

Підвали та інші заглиблені і підземні приміщення і споруди, які пристосовуються під простіші укриття, повинні бути достатньо міцні, з огороджуючими конструкціями із не горючих матеріалів і не мати транзитних комунікацій (трубопроводів опалення і забезпечення водою діаметром більше 70 мм, паропроводів більше 40 мм, кабелів високої напруги). Місткість укриттів в підвалах будинків рекомендується приймати 50÷300 чоловік.

 

ПАМ'ЯТКА

щодо дій громадян при виникненні підозри застосування вибухових пристроїв

Злочини, які скоюються із застосуванням вибухових пристроїв, несуть у собі значну громадську небезпеку.

На жаль, більшість громадян поверхово сприймають проблему особистої безпеки, згадуючи про неї лише у випадках скоєння злочину відносно них, родичів чи знайомих.

Разом з тим. за висновками фахівців у більшості випадків трагедію можна було б попередити за умови дотримання у повсякденному житті простих правил обережності.

 Захист житла, офісу, майна

При наближенні до місць звичайного проведення часу (квартира, дача, офіс, кафе та ін..) необхідно звертати увагу на будь-які зміни обстановки та на наявність:

-         свіжих слідів риття ґрунту, штукатурення стін, пошкодження газонів;

-         розкидання предметів побутового вжитку (пакетів, коробок, сумок, валіз тощо);

-         металевих, скляних банок з під напоїв, продуктів. фарби;

-         предметів з характерним звуком роботи годинникового механізму, індикаторними лампами, вимикачем, дротами;

-         під час руху не допускати з боку сторонніх осіб непередбаченого вручення будь-яких предметів (квітів, кореспонденції тощо).

 При вході в приміщення

-         провести огляд майданчиків і східців з метою можливої наявності вибухових пристроїв;

-         звернути увагу на зміну зовнішнього вигляду вхідних дверей, дверної коробки та замків;

-         візуально перевірити стан предметів та їх присутність на місцях;

-         двері відкривати повільно, перевіряючи можливість додаткового навантаження, при підозрі на його наявність відійти від них на безпечні відстань;

-         при встановленні охоронної сигналізації в квартирі постійно перевіряти надійність її роботи і наявної там апаратури аудіо(відео) запису для фіксації можливих спроб закладання вибухових пристроїв.

Виходячи з приміщення, необхідно

-         впевнитись у тому, що на сходинкових майданчиках відсутні сторонні предмети, спроможні створювати загрозу життю та здоров’ю;

-         при спрацюванні дверного дзвоника і відсутності особи, що дзвонила, зателефонувати сусідам або знайомим з проханням перевірки ними зовнішнім оглядом вхідних дверей, сходинкових майданчиків на наявність там сторонніх предметів;

-         відчиняючи двері на себе, знаходитись за ними і страхувати відхилення ланцюжком. При відчутті збільшення зусилля та наявності будь-яких звуків, терміново закрити двері та відійти від них.

 При огляді автомобіля

Звернути увагу на наявність:

-         ознак силового входу електродроту в салон, навколо дверей, вікон, багажника, люків, капоту, кришки бензобаку автомобіля;

-         відбитки пальців чи інших слідів на багажнику, капоті чи ковпаках коліс;

-         клейкої стрічки, шматків дроту, шпагату і т.п. на поверхні автомобіля;

-         відбитки слідів взуття, заглиблень в ґрунті, залишених підйомним механізмом;

-         грудок землі на поверхні, можливо викинутих з-під автомобіля;

-         дротів і предметів у вихлопній трубі, горловині бензобаку, під бампером, крилами, карданом, двигуном, бензобаком, колесами, в салоні автомобіля на сидіннях, під килимками;

-         підозрілих шматків дроту чи зажимів розміщених навколо акумулятора, електричних вимикачів на обладнанні, кондиціонері, очищувачі вітрового скла, на інших агрегатах;

-         пакетів та конвертів, що можуть містити підривні чи запальні речовини;

Під час посадки (висадки) в автомобіль звернути увагу на зміну обстановки біля транспортного засобу і, в першу чергу, на каналізаційні люки, відливні труби, урни, а також на предмети, що викликають підозру на наявність вибухових речовин (пакунки, сумки, залишені в автомобілі предмети тощо).

При підозрі щодо проникнення в салон автомобіля та виявлення там невідомих предметів та пристроїв, не сідати в автомобіль та самостійно не намагатися запускати двигун. Підозрілі предмети з місця не рухати, відійти на безпечну відстань та сповістити про це міліцію.

 Під час слідування транспортними засобами

Для забезпечення особистої безпеки необхідно уважно оглянути салон, купе. інші місця тимчасового перебування з метою виявлення можливих вибухових пристроїв, а також предметів, що викликають підозру на наявність вибухових речовин (залишені пакунки, сумки, валізи тощо).

 При отриманні поштових надходжень чи особистого

отримання пакетів, бандеролей

Необхідно звернути агу на:

-         помітки «Відкрити тільки особисто», «Особисто в руки» тощо;

-         надмірну поштову оплату;

-         ретельні упаковку кореспонденції;

-         пакунок, що перев’язаний значною кількістю клейкої стрічки, шпагату тощо;

-         нерівномірно або несиметрично розміщені вкладення;

-         еластичність упаковки, схожу на гуму, або навпаки незвичне громіздкість та міцність;

-         надмірну вагу листа та іншої кореспонденції;

-         незвичний запах або такий, що нагадує гуталін;

-         наполегливі спроби посильного вручити передачу, кореспонденцію, посилку, букет квітів ат інше особисто в руки.

 При виявленні вибухового пристрою необхідно

-         не порушувати обстановки біля місця знаходження підозрілого предмету, здійснити невідкладні заходи щодо організації особистої безпеки та оточуючих;

-         терміново повідомити по телефону «102» про виявлений вибуховий пристрій чи підозрілий предмет (назвати своє прізвище, домашню адресу, телефон, точне місце знаходження вибухового пристрою) та місце, де Ви чекатимете на прибуття працівників міліції;

-         виключити можливість користування мобільним телефоном поблизу місця знаходження вибухового пристрою, тому що не виключена можливість керування його спрацюванням на відстані.

Необхідно нагадати, що своєчасне повідомлення органів внутрішніх справ про всі факти правопорушення або злочинного задуму, а також підозрілі дії невідомих осіб відносно Вас, підвищують ефективність роботи органів правопорядку і особисту безпеку.

ПРО УСКЛАДНЕННЯ ПОГОДНИХ УМОВ

 За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології 29-31 травня на Сумщині у зв’язку з впливом циклону очікуються складні погодні умови: грозові дощі, місцями сильні, місцями град, шквали 15-20м/с. Вдень 30 травня та протягом доби 31 травня місцями сильні зливи, крупний град та шквали 25м/с.
   Сильні дощі та зливи, грози, сильний вітер, шквали, град негативно впливатимуть на комунальне господарство, енергетику, зв’язок, будівельну галузь, сільське господарство, автотранспорт та роботу дорожніх служб, спричинятимуть перериви в проведенні с/г робіт.
   Сильний вітер може задати шкоду зеленим насадженням, пошкодити систему ліній електропередач, спричиняти перебої в роботі баштових кранів та розвантажувальних робіт.
   Сильні дощі можуть спричинити замулювання стоків та підтоплення низько розташованих ділянок населених пунктів.
   Сильні зливи спричинятимуть погіршення видимості, що негативно впливатиме на роботу автотранспорту.
   Грози, шквали можуть спричинити масове відключення ЛЕП, трансформаторних підстанцій.
   Випадіння граду може завдати шкоди посівам  сільськогосподарських культур.

ПОЖЕЖІ В ЛІСАХ І НА ТОРФОВИЩАХ

Масові пожежі в лісах і на торфовищах можуть виникати в спекотну і посушливу погоду від ударів блискавок, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та інших причин. Пожежі можуть викликати загоряння будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, ліній електропередачі та зв'язку на дерев'яних стовпах, складів нафтопродуктів і інших горючих матеріалів, а також ураження людей і сільськогосподарських тварин. Найбільш часто в лісових масивах виникають низові пожежі, при яких вигорають лісова підстилка, підріст і підлісок, трав'янисто-чагарниковий покрив, сушняк, кореневища дерев і т.п. У посушливий період при вітрі можуть виникати верхові пожежі, при яких вогонь розповсюджується також і по кронах дерев, переважно хвойних порід. Швидкість поширення низової пожежі від 0,1 до 3 метрів за хвилину, а верхового - до 100 м в хвилину за напрямком вітру. При горінні торфу і коренів рослин можуть виникати підземні пожежі, що поширюються в різні боки. Торф може самозайматися і горіти без доступу повітря і навіть під водою. Над палаючими торфовищами можливе утворення «стовпчастих завихрень» гарячої золи і палаючого торф'яного пилу, які при сильному вітрі можуть переноситися на великі відстані і викликати нові загоряння або опіки у людей і тварин.

ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ

Для захисту населення і зниження збитку при масових пожежах завчасно проводяться заходи з прокладання та розчищення просік і ґрунтових смуг шириною 5-10 метрів в суцільних лісах і до 50 м у хвойних лісах. У населених пунктах влаштовуються ставки і водоймища, ємність яких приймається з розрахунку не менше 30 кубічних метрів на 1 гектар площі селища чи населеного пункту.

При пожежах в лісах і на торфовищах в населених пунктах організовується чергування протипожежних ланок для спостереження за пожежною обстановкою в лісах, поблизу населених пунктів; проводиться розчищення ґрунтових смуг між забудовою і пов'язаними лісовими масивами; заповнюються пожежні водойми з розрахунку не менше 10 л води на 1 метр довжини лісової галявини, що примикає до кордонів забудови населених пунктів та дачних селищ; відновлюються колодязі і ставки; виготовляються ватно-марлеві пов'язки, респіратори та інші засоби захисту органів дихання; обмежується режим відвідування лісів в посушливий період літа (особливо на автомобілях).

ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ВОГНИЩА ПОЖЕЖІ В ЛІСІ АБО НА ТОРФОВИЩАХ

Якщо Ви опинилися поблизу епіцентру пожежі в лісі або на торфовищі і у Вас немає можливості своїми силами впоратися з його локалізацією, запобіганням розповсюдження і гасінням пожежі, негайно попередьте всіх, хто знаходиться поблизу людей про необхідність виходу з небезпечної зони. Організуйте їх вихід на дорогу або просіку, широку галявину, до берега річки або водоймища, в поле. Виходьте з небезпечної зони швидко, перпендикулярно до напрямку руху вогню. Якщо неможливо втекти від пожежі, увійдіть у водойму або накрийте мокрим одягом. Вийшовши на відкритий простір або галявину дихайте повітрям біля землі - там він менш задимлений, рот і ніс при цьому прикрийте ватно-марлевою пов'язкою або ганчіркою.

Після виходу із зони пожежі повідомте про місце, розміри та характер пожежі в адміністрацію населеного пункту, лісництво чи протипожежну службу, а також місцевому населенню. Знайте сигнали оповіщення про наближення зони пожежі до населеного пункту і приймайте участь в організації гасіння пожеж.

Полум'я невеликих низових пожеж можна збивати, захльостуючи його гілками листяних порід, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом, затоптуючи ногами. Торф'яні пожежі гасять перекопуванням палаючого торфу з поливанням водою. При гасінні пожежі дійте обачно, не йдіть далеко від доріг і просік, не втрачайте з уваги інших учасників, підтримуйте з ними зорову і звукову зв'язок. При гасінні торф'яної пожежі враховуйте, що в зоні горіння можуть утворюватися глибокі вирви, тому пересуватися слід обережно, попередньо перевіривши глибину вигорілого шару. 

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ НА ЛЬОДУ

Заходи безпеки на льоду
Перш ніж ступати на лід, дізнайтесь про товщину льодового покрову на водоймі. У різних місцях річок, озер товщина льодового покрову може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.
Міцність льоду можна визначити візуально. На водоймах безпечним вважається лід при температурі повітря нижче 0:
- для одного пішохода – лід синюватого або зеленкуватого відтінку, товщина повинна бути не менше 5-7 см., лід блакитного кольору – найміцніший, білого – міцність у два рази менше, сірий – свідчить про присутність води у товщі льоду;
— для групи людей (риболовля, масові переправи пішки) – товщина не менше 15 см;
— при масовому катанні на ковзанах – 25 см.

Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.
Під час руху по льоду звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.
При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.
Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.


Правила поведінки на льоду
1. Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди.
2. Переходити водойми потрібно в спеціально позначених і обладнаних для цього місцях.
3. Забороняється виходити на лід, товщина і міцність якого вам невідомі.
4. Забороняється спускатися на лижах з крутого берега на неперевірений на міцність і товщину лід.
5. Забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці.
6. Забороняється виходити на лід за таких умов:
— якщо поруч теплі потоки води, в місці з’єднання річок, у місці виходу стічних і промислових вод;
— у випадку швидкої течії річки у цьому місці;
— за наявності вмерзлих у лід дошок, палок та інших предметів;
— у випадку різного забарвлення льоду;
— під час весняного розтавання снігу та льоду, а також сильного перепаду температури під час весняного потепління.


   Дії у разі потрапляння під лід
   Головне - не втрачати самовладання! Кожна секунда перебування у воді працює проти Вас: намокає одяг, залишають сили, розвивається температурний шок!
1. Розкиньте руки і намагайтеся позбутися зайвих тягарів. Не панікуйте!
2. Вибирайтесь, за можливістю, в той бік, звідки прийшли - там перевірений лід.
3. Покличте на допомогу (якщо є хтось поруч)!
4. Намагайтеся не занурюватися під воду з головою! Якщо можливо, переберіться до того краю ополонки, де течія не захоплює Вас під лід.
5. Якщо у Вас є підручні засоби, що можуть допомогти спасінню (дошка, мотузка, жердина, ключка тощо), застосовуйте їх.
6. Намагайтеся вибиратися на лід спиною, розкинувши руки. Опинившись на краю ополонки, переверніться на живіт та відповзіть в сторону.

   Надання допомоги потерпілим на льоду
   Щоб допомогти людині, яка терпить лихо і не потерпіти самому, дотримуйтесь наступних правил:
1. Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомогти впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.
2. Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або киньте вірьовку, зв’язані паски тощо. Якщо вам все-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи перед собою вірьовку чи пасок.
3. Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину, чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то, міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.
4. Витягніть потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли. не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.
5. Після того, як витягнете потерпілого у безпечне місце, викличте «швидку допомогу», надайте першу допомогу, необхідну при охолодженні:
— поступово відігрійте постраждалого, загорніть його у ковдри або сухий теплий одяг;
— не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його у теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;
— будьте надзвичайно уважними при поводженні із потерпілими;
— по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки із теплою волого);
— дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.

Пам’ятайте – вода помилок не прощає, навіть тверда!

ДІЇ У ВИПАДКУ ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ ПОВЕНІ, ПАВОДКА:

1. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.
 2. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
 3. Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.
 4. Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.
 5. Від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.
 6. Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.
 7. Переженіть худобу на підвищену місцевість.

  Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка:
 
1. Зберігайте спокій, уникайте паніки.
 2. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.
 3. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
 4. По можливості негайно залишіть зону затоплення.
 5. Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час — закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).
 6. Відчиніть хлів — дайте худобі можливість рятуватися.
 7. Підніміться на верхні поверхи або на горищні приміщення.
 8. До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.
 9. Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.
 10. Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, за допомогою яких можна утриматися до одержання допомоги.
 11. Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти).

 Дії після повені, паводка:
 1. Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.
 2. Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.
 3. Обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.
 4. Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезинфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.
 5. Здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об’єму води на добу.
 6. Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.
 7. Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.
 8. Все майно, що було затопленим, підлягає дезинфекції.
 9. Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

СПАЛЮВАТИ ЛИСТЯ ЗАБОРОНЕНО ТА НЕБЕЗПЕЧНО

З настанням осені міста та райони області потерпають від диму та вогнищ. Спалювання сухої рослинності, листя вже стало невід’ємною ознакою цього періоду.

«Можливо не всі знають, але це надзвичайно шкідливо не лише для здоров’я людини, а й для навколишнього природного середовища. Значна кількість диму від випалювання сухої рослинності та її залишків сприяє збільшенню кількості запальних захворювань органів дихання й очей, захворювань серцево-судинної системи»,  - звернув увагу завідувач сектору цивільного захисту населення Кролевецької райдержадміністрації Віталій Ткаченко.

У КРОЛЕВЦІ ПРОЙШЛИ КОМАНДНО-ШТАБНІ НАВЧАННЯ

15 жовтня, протягом дня, за участю обласних спеціалістів, пройшли командно-штабні навчання цивільного захисту з ланкою територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Кролевецького району.

«Головна мета навчань, які були заплановані ще на початку року та затверджені відповідним розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації – це відпрацювати дії органів управління ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках вибухів та пожеж на об’єктах господарської діяльності та життєзабезпечення», - зауважив заступник голови Кролевецької районної державної адміністрації, голова районної комісії з питань ТЕБ та НС Андрій Писаренко.

КРОЛЕВЕЧЧИНА ГОТУЄТЬСЯ ДО ПОВЕНІ

На черговому засіданні районної комісії з питань ТЕБ та НС Кролевецької районної державної адміністрації під головуванням заступника голови райдержадміністрації Андрія Писаренка розглядалися нагальні питання про вжиття заходів щодо підготовки водних об’єктів і гідроспоруд до пропуску льодоходу та повені у 2014 році та безпечного находження людей на водних об’єктах, що вкриті льодом.

«За прогнозами синоптиків різке потепління та дощ можуть спричинити передчасне формування весняного паводку.  Аналіз формування та прогноз проходження паводку у 2014 році свідчить про те, що районна влада готова забезпечити безаварійне проходження льодоходу, повені і дощових паводків», - наголосив Андрій Писаренко.