41300, Сумська область, м.Кролевець, вулиця Європейська, 5

Телефон: (05453) 9- 10-55, 9 -70 -29

Факс: (05453) 9 -72 -63

Електронна адреса:   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Начальник відділу: Халепа Наталія Олександрівна

Робочі дні та години:

Понеділок, вівторок, середа ,четвер з  8.00 год. до 17.15

п'ятниця з 8.00 год. до 16.00 год.

Перерва: з 12.00 год. до 13.00 год.

Вихідні дні: субота, неділя.

 

Основним завданням Кролевецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено Законом.

4. Відділ відповідно до покладених на нього завдань:

4.1. здійснює своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень у порядку, встановленому законом;

4.2. узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, готує та вносить пропозиції щодо його вдосконалення начальнику головного територіального управління юстиції;

4.3. забезпечує ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

4.4. аналізує та узагальнює результати роботи з виконання рішень та веде обліково-статистичну звітність;

4.5. розглядає звернення громадян та юридичних осіб, аналізує стан цієї роботи у Відділі, веде прийом громадян з питань, що належать до компетенції Відділу;

4.6. забезпечує доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Відділ;

4.7. організовує ведення діловодства та архіву у Відділі;

4.8. здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, головного територіального управління юстиції.

 

МІНІМАЛЬНА СУМА АЛІМЕНТІВ ДЛЯ МАЛЕНЬКИХ ЖИТЕЛІВ СУМЩИНИ ЗБІЛЬШИТЬСЯ

З 1 грудня 2019 року вступили у дію зміни передбачені державним бюджетом на поточний рік, а саме було збільшено прожитковий мінімум.

Діти й дорослі отримали нові законодавчо закріплені показники, що відображають граничний мінімум, необхідний для задоволення головних побутових потреб. Так, для працездатних осіб з 1 грудня він складатиме 2102 гривні, а для осіб, які втратили працездатність – 1638 гривень.

У молодого покоління зріс не лише обсяг «споживчого кошика», а й гарантований мінімальний розмір аліментів, який згідно з ініційованим Мін’юстом закону щодо посилення відповідальності за несплату аліментів залежить від прожиткового мінімуму та складає 50% від його розміру. Так, для малечі віком до 6 років він становитиме 889,5 гривень – 50% від 1779 гривень прожиткового мінімуму, а для дітей віком від 6 до 18 років мінімальні виплати складатимуть 1109 гривень – 50 % від 2218 гривень.

Ватро зазначити, що кошти, які сплачуються батьками на утримання своїх дітей, будуть автоматично збільшеними відповідно до законодавчих змін. Тому стягувачам аліментів звертатися до державної виконавчої служби не потрібно.

 

ОНОВЛЕНЕ Й ДІЄВЕ ЗАКОНОДАВСТВО – ЕФЕКТИВНЕ ЗНАРЯДДЯ У БОРОТЬБІ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ

Одним із напрямків діяльності правоохоронних органів є боротьба із рейдерством, тобто із незаконним захопленням або недружнім поглинанням підприємств. Законопроєкт № 1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» розширив коло антирейдерських заходів та значно убезпечив власність від протиправних посягань.

Законодавче нововведення, як виключає, так і змінює деякі існуючі норми у законах та кодексах або ж додає до них нові. Тепер для реєстрації прав на нерухоме майно нотаріусам та державним реєстраторам необхідно скористатися не лише кваліфікованим електронним підписом, але й підтвердити рішення за допомогою Google-ідентифікації з використанням одноразового пароля.

Також варто зазначити, що зміни, котрі були ініційовані Міністерством юстиції, мають на меті знизити кількість випадків протиправного заволодіння майном та створити більш прозорий контроль за діяльністю реєструючих органів.

#МінЮст #РейдерствоСтоп #ПротидіяРейдерству

 

ВЧИНЕНЕ МАТІР’Ю АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПОВЕРНУЛО ДІТЯМ КОШТИ

На Кролевеччині 4 маленьких дітей зростали у прийомній родині, їх мати була позбавлена батьківських прав, а тато за станом здоров’я не міг забезпечити їм належний догляд. Аліменти сплачувались лише чоловіком, кошти на які відраховувались з його пенсії. Жінка у свою чергу долучатися до виховання малечі не бажала, тому не обтяжувала себе працею та не перераховувала кошти.  

Так, кролевчанку було притягнуто до відповідальності, оскільки її поведінка повністю заслуговувала на покарання, передбачені законом #ЧужихДітейНеБуває. Боржницю обмежили у правах та наклали арешт на її кошти й майно. Проте відсутність позитивних змін у поведінці містянки та зростаючий аліментний борг змусили фахівців юстиції Сумщини зробити й наступний крок.

Складений протокол про адміністративне правопорушення правники направили до суду, де неплатниці присудили 120 годин суспільно корисних робіт. Жінка, відпрацювавши в одній із сільських рад, повернула дітям майже 2,5 тисячі гривень, які стали початком у ліквідації 60-тисячної заборгованості. У випадку, якщо бажання добровільно сплачувати аліменти у матері не з’явиться, до неї буде застосовано покарання у вигляді вже 240 годин суспільно корисних робіт.  

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ІНФОРМУЄ

Міністерство юстиції послідовно реалізує план з протидії рейдерству. З цією метою ми підготували дорожню карту, яка складається з 22-х послідовних кроків. За два місяці роботи вже вдалося реалізувати 9 ключових завдань:

✅ змінити склад комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації;

✅ скоротити строк допуску до розгляду скарги;

✅запровадити подачу скарги в електронному вигляді;

✅ зменшити час очікування на розгляд скарги;

✅ провести повну верифікацію реєстрів;

✅ уніфікувати практику розгляду скарг у сфері держреєстрації та зменшити кількість відмов;

✅ встановити диференціацію санкцій за відповідні порушення, допущені в сфері держреєстрації;

✅ позбавити акредитованих суб'єктів повноважень у сфері держреєстрації;

✅ запровадити оформлення документів з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

До кінця року плануємо здійснити ще низку важливих змін.

 

ЧОМУ ПОТРІБНІ ГРОМАДСЬКІ РАДНИКИ?

Фахівці юстиції Сумщини в рамках правопросвітницької кампанії «Громадські радники», яка реалізується в межах загальнонаціонального проєкту «Я МАЮ ПРАВО!», інформують громадян щодо громадських радників та функцій, які на них покладені.

В Україні в обласних центрах та великий містах рівень доступу до професійних юристів досить високий, заклади освіти кожного року випускають нових спеціалістів, і майже кожне місто може похвалитись чисельними вивісками «адвокат». Проте водночас багато громад не мають вільного доступу до таких спеціалістів – віддалені гірські села, невеликі населенні пункти, «вимираючі» сільські райони, вразливі та закриті спільноти, малозабезпечені громадяни тощо. Ця нерівномірність розподілу змушує громадян шукати інші шляхи отримання правової допомог. У цьому питанні на порятунок приходять громадські радники – звичайні люди, які не мають юридичної освіти, проте пройшли спеціальне навчання з базових правових питань та отримали відповідні свідоцтва.

Громадські радники стоять найближче до людей – вони спілкуються зрозумілою мовою, розуміють труднощі та проблеми, активно задіяні в житті громад та виконують свої функції безкоштовно. 

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: що потрібно знати про договір довічного утримання (догляду)?

Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби, змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. У більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян– головна причина таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність?

Що таке договір довічного утримання?

Договір довічного утримання (догляду) – домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна.

Хто є сторонами у даному договорі?

Сторонами договору є відчужувач та набувач. Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути фізична (кілька фізичних осіб) або юридична особа.

Яка форма укладення договору довічного утримання?

Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.

У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)?

Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:

• вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;
• медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;
• матеріальне забезпечення – чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо.

У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим.

Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності?

Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання.

Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання.

У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився.

Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Яким чином вносяться зміни до договору?

Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання, можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Коли припиняється дія договору?

Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.

Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду:

• на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;
• на вимогу набувача.

Однак, варто пам’ятати:

• невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі;

• набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом?

Документ	Суть	Право власності на майно після підписання	Внесення змін	Розірвання договору	Умова про надання підтримки
Договір довічного утримання	Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.	Право власності на майно переходить набувачу. Але набувач до смерті відчужувача  не має право  продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу таке майно.	В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна.	Договір може бути розірваний за рішенням суду	Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням
Договір дарування	Дарувальник передає або зобов’язується передати  в майбутньому обдарованому  безоплатно майно (дарунок) у власність	Право власності на майно переходить обдарованому, який має право: вимагати передачі йому майна; проживати у подарованому будинку;  вимагати від дарувальника висилитися із житла; заборонити дарувальнику користуватися майном	Внесення змін до договору законодавством не передбачено	Договір дарування може бути розірваний дарувальником: щодо нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності  дарувальника, його родичів; якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвати договір; якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена	За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони
Заповіт	Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті	Право власності   на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця.	Зміни можуть вноситися в будь-який час	В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній	За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: Про порядок стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон

Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[1] таких конвенцій:

- Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай); 

- Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року разилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки);

- Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?

Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи:

• звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду);
• звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).

Усі звернення про стягнення  аліментів на  дитину в  Україні надсилаються для передачі за  кордон через Міністерство юстиції України.

Які документи потрібно подавати?

У  разі,  коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача,  який  проживає  за  кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року  порушується питання  про  зміну  розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи,  необхідні для розгляду справи по суті. Форма заяви:       https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06

У клопотанні має бути зазначено таке: - повне  ім'я  відповідача  (боржника),   дата народження, громадянство а також, наскільки це відомо позивачу         (стягувачу),  його поточна адреса або  адреси протягом останніх 5 років, рід занять і місце роботи; - наявні   відомості  про  фінансовий  та  сімейний стан  боржника, у тому числі інформація про належне йому майно; - будь-яка  інша  інформація,  що  може       сприяти встановленнюмісцезнаходження  боржника  чи  виконанню   клопотання.  До клопотання  додаються  належним чином оформлені судом,  що  виніс рішення, такі документи: - засвідчена судом копія судового рішення; - довідка суду про те, що рішення набрало законної сили; - довідка державного виконавця про часткове виконання або невиконання рішення на території України; - довідка суду  про  те,  що  відповідач  був  належним  чином повідомлений  про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують,  якщо  відповідач  не  брав  участі  в судовому засіданні; - завірений переклад клопотання та його додатків на іноземну мову. Також відповідно до Гаазької конвенції 2007 року слід додати - завірену судом копію  протоколу судового засідання, - фотокартку стягувача.

У  разі,  коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача,  який  проживає  за  кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року  порушується питання  про  зміну  розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи,  необхідні для розгляду справи по суті. Форма заяви:       https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06

У заяві необхідно зазначити (або до неї додати) наступну інформацію:   - повне   ім'я   відповідача  (боржника),  дату  народження,  громадянство  та,  наскільки  це  відомо  позивачу,   його   місця проживання  протягом  останніх  5  років, рід занять і місце роботи; - відомості  про фінансовий та сімейний стан відповідача, у т.ч. інформацію про належне йому майно; - відомості про  фінансовий та сімейний стан позивача (заявника), у т.ч. довідку про доходи; - дублікат або нотаріально засвідчену копію   документа,   що  підтверджує  ступінь родинних зв'язків      між відповідачем та дитиною, на       користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо), або - коли заява стосується вирішення  питання  про  зміну  розміру аліментів -  засвідчену судом копію  судового  рішення  чи  іншого документа, яким установлено розмір аліментів - фотокартку позивача; - будь-яку іншу інформацію,  що  може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача  (боржника)  чи виконанню клопотання; - нотаріально  засвідчене доручення,  яке уповноважує орган, що приймає,  відповідної  Договірної  Сторони  діяти  від   імені позивача,  або  інформацію  про будь-яку іншу особу,  уповноважену діяти від імені позивача; - завірений переклад заяви та її додатків на іноземну мову.

Якою мовою подаються  документи?

Документи, що направляються з України і складені українською мовою, мають бути перекладені на офіційну мову запитуваної Договірної держави або іншу мову, яку запитувана Договірна держава визначила як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.

На підставі конвенцій нотаріально завірений переклад не вимагається, достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.

Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.

Відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року, якщо переклад документів  на офіційну мову  запитуваної Договірної держави неможливо зробити  в Україні, вони можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі. Такий переклад здійснюється лише у разі узгодження із заявником (стягувачем) порядку і умов оплати ним витрат за такий переклад.

Як це працює?

Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.

Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти  календарних днів після отримання заяви:

• перевіряє наявність у ній інформації і документів;
• може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;
• заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави;
• у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року;
• на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;
• на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.

Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи  клопотання – після отримання інформації від іноземних органів.

Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі.

Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору?

У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон,  обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:    

• укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким  залишається дитина, або
• укласти договір про припинення права  на аліменти  для дитини  у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Якщо аліментні  зобов'язання  не  були  виконані  особою,  що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду.

Як врегулювати це питання до виїзду за кордон?

З  метою  запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа,  що  виїжджає  для постійного  проживання  за  кордоном,  разом  із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон  або  оформлення відповідної сторінки у паспорті  подає  до відділу Державної міграційної служби за  місцем  постійного проживання  у  разі  наявності  дитини, що залишається в Україні,  договір про виплату аліментів або нотаріально засвідчену  заяву  про  відсутність  у  одержувача аліментів вимог щодо стягнення  аліментних  платежів,  або  копію рішення суду про виплату аліментів.

До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати  до відповідного  органу  внутрішніх  справ  за  місцем  постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань:

- нотаріально засвідчену заяву про відсутність  у одержувачів  аліментів вимог щодо  стягнення аліментних платежів;

- нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду).

У разі  невиконання  аліментних  зобов'язань  на момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

МЕШКАНКУ КРОЛЕВЕЧЧИНИ ПРИТЯГНУЛИ ДО СУСПІЛЬНО КОРИСНИХ РОБІТ ЗА БОРГИ

Суспільно корисні роботи – один із видів покарання для злісних неплатників аліментів. Даний важіль впливу, передбачений ініційований Мін’юстом законом #ЧужихДітейНеБуває, нерідко стає для боржників своєрідним стимулом для знищення заборгованості, а інколи – чи не єдиним шансом для розрахунку з чадами.

Мешканка Кролевецького району впродовж тривалого часу економічно ігнорувала свою доньку Єву та накопичила заборгованість в розмірі 35 тисяч гривень. Аби напоумити жінку та спрямувати її погляд в бік дівчинки, фахівці юстиції Сумщини обмежили неплатницю в низці прав, а також наклали штраф у розмірі 20% від всієї суми боргу. Проте схаменулася кролевчанка після того, як державні виконавці направили до місцевого суду протокол про адміністративне правопорушення. Так жінці було призначено 120 годин суспільно корисних робіт.

Мати відпрацювала покарання та сплатила частину боргу. Наразі правники продовжують вживати заходи щодо стягнення повної суми заборгованості з громадянки.

Разом з тим, з початку 2019 року на Сумщині вже стягнуто понад 126 мільйонів гривень з батьків-аліментників, зокрема на Кролевеччині – майже 4 мільйони гривень.

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.

Хто має право на звернення для отримання статусу?

• військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
• працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;
• особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, за умови подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;
• особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;
• особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Куди потрібно звернутися?

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».

Які  ще документи необхідно надати?

Для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО:	довідка МСЕК про групу та причину інвалідності; документи про залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення або направлення (прибуття) у відрядження для участі в АТО в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових)  розслідувань за фактами отримання поранень), документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;
Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів:	довідка МСЕК про групу та причину інвалідності; документи про безпосередню участь особи в АТО в районах її проведення;
Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами:	довідка МСЕК про групу та причину інвалідності; клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини, у взаємодії з якими особа виконувала завдання АТО. До клопотання додаються: -          документи, що підтверджують участь особи в АТО, або письмові свідчення не менш як 2-х свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни; -          довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
Для осіб, які добровільно забезпечували проведення АТО, (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення:	довідка МСЕК про групу та причину інвалідності; довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення АТО або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО, у разі відсутності зазначеної довідки.

Що робить медико-соціальна експертна комісія ?

Комісія МСЕК встановлює:

• І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;
• визначає відсоток втрати непрацездатності;
• визначає потребу в протезуванні.

Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.

Скільки це коштує?

Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.

Який термін розгляду?

Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.

Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:

• наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;
• виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;
• подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю?  

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Хто такі присяжні?

Присяжний – це  особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою, вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним?

Присяжними можуть бути:

• громадяни України;
• віком від 30 до 65 років;
• які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду;
• володіють державною мовою.

Хто не може бути присяжним?

Присяжними не можуть бути:

• особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
• особи, які мають незняту чи непогашену судимість;
• особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Крім того, голова суду  увільняє від виконання обов’язків присяжного:

• особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
• керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
• особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
• іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

До розгляду яких справ залучаються присяжні?

У цивільних справах розглядають справи про:

• обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;   
• визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;
• усиновлення;
• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
• примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Які обов’язки присяжних?

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

• справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
• дотримуватися правил суддівської етики,
• виявляти повагу до учасників процесу;
• не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
• виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Які гарантії мають присяжні?

Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді:

• зарахування часу виконання присяжними обов'язків у суді до трудового стажу*;
• збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;
• заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди;
• виплата винагороди за час, проведений в суді;
• відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;
• застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.

*Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді.

Які особливості оплати праці присяжних?

Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу, до якого належить:

• ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
• участь присяжного в судовому засіданні;
• перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
• час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіка засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного.

Як стати присяжним?

• Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.

Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

• У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.
• Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у  конкретній справі.
• Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.
• Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.
• Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

Більше про інститут присяжних можна дізнатись на  сайті проєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua та за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України 0 800 501 492

 

#ДошкаГаньби ЗМУСИЛА БАТЬКА ВІДДАТИ МАЙЖЕ 40 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ АЛІМЕНТІВ

Єдиний реєстр боржників – база, до якої потрапляють особи, що мають боргові зобов’язання, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад 3 місяці. Своєрідний антирейтинг розчиняє свавілля безвідповідальних батьків та відновлює економічні права молодого покоління.

Мешканець Кролевеччини заборгував своїй доньці Ірині понад 30 тисяч аліментних коштів. Фахівці юстиції, відповідно до вимог ініційованого Мін’юстом закону#ЧужихДітейНеБуває, обмежили чоловіка у праві полювання, користування зброєю, керуванням авто та виїзду за кордон. Державні виконавцізвернули стягнення боргу з заробітної плати неплатника, а також арештували всі банківські вклади та майномістянина. Окрім того, за несплату аліментів понад 1 рік на кролевчанина наклали штраф у розмірі 20% від суми боргу, а це майже 6 тисяч гривень.

Проте справжнім поштовхом до погашення заборгованості стало занесення відомостей про батька до Єдиного реєстру боржників, адже потрапити на #ДошкуГаньби для громадянина означає:

неможливість укласти будь-яку угоду з відчуження майна;

неприємна публічність такої інформації. Наприклад, використовують цей реєстр і для перевірки платоспроможності громадянина – боржник не зможе отримати кредит у банку;

відмова у здійсненні будь-якої операції, пов’язаної з оформленням транспортного засобу.

Так чоловік погасив всю суму боргу та почав й надалі фінансово підтримувати дитину.

 

12 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ КОШТУВАЛО КРОЛЕВЧАНИНУ БУДЕННЕ ЖИТТЯ 

Мешканця Кролевецького району, який несистематично та в неповному обсязі сплачував своїй дитині аліменти, обмежили унизці прав, що передбачено новелами ініційованого Мін’юстом закону #ЧужихДітейНеБуває. Аби відновити своє повсякденне життя,чоловіку довелося підкоритися важелям впливу.

«Розбуркати кролевчанина, який накопичив 12 тисяч гривень боргу по аліментах, фахівцям юстиції Сумщини допомогли санкції чинного законодавства. Після обмеження неплатника у праві володіння зброє, полювання, керування транспортними засобами та виїзду за межі країни, батькові все ж таки довелося згадати провласну доньку. Символічним стало те, що чоловік під тиском застосованих заходів примусового виконанняповністю розрахувався з Богданоюсаме на день її повноліття», - розповіла керівниця обласної юстиції Ірина Свистун.

До речі, з початку року на Сумщині діти вже отримали понад 100 мільйонів гривень аліментів, з них майже 3 мільйони гривень – малеча Кролевецького району.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

ВИЇЗД ЗА КОРДОН: ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ОБМЕЖЕННЯ?

Доброго дня! Мене цікавить питання, в яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон. Розкажіть, будь ласка, детальніше.

Мар’яна Дмитрук

Конституція України гарантує  кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Які  документи дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну?
Крім паспорта громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що дають  право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:

• дипломатичний паспорт України;
• службовий паспорт України;        
• посвідчення особи моряка;
• посвідчення члена екіпажу;
• посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд  в Україну).

Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, – на 10 років.

Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?

Законодавство передбачає  випадки, коли громадянин України тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:

 

• громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
• стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, – до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;
• у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення – до відбуття покарання або звільнення від покарання;
• коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню – до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;
• особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції – до припинення нагляду.

• у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів, застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження  щодо:

• керування транспортними засобами;

• користування зброєю;

• полювання.

Штраф сплачується у випадку заборгованості понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того, боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів, не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг,  а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .

Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?

Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний  строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця. 

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. 

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ, ЩОБ ВБЕРЕГТИСЯ ВІД ШАХРАЙСТВА

Доброго дня! Місяць тому з моєю подругою стався неприємний випадок. В інтернет-магазині замовила кофтину, на вимогу продавця наперед перерахувала кошти, але досі товару так і не отримала. Вона писала на сторінку інтернет-магазину, але відповіді так і не дочекалася. Порадьте, будь ласка, що робити у такій ситуації?

Дінара Хайраджи

Інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Що має бути обов’язково зазначено на сайті Інтернет-магазину?

Законодавством передбачений перелік обов’язкової інформації, яка зазначається на сайті Інтернет-магазину, зокрема:

• повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;
• місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи – підприємця;
• адреса електронної пошти та/або адреса Інтернет-магазину;
• ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи – підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті;
• якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі;
• порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару;
• інформація про вартість доставки.

Зазначу, інформація про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідною, щоб споживачу було повністю зрозуміло, хто є контрагентом, до кого можна звернутися із вимогами.

Як укладається договір в Інтернет-магазині?

Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином. Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, а також його вартість.

Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті Інтернет-магазину.

Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон.

При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару, найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.

Як можна замінити товар?

Закон України «Про захист прав споживачів» дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:

• інший товар відповідає меті використання замовленого;
• має таку ж або кращу якість;
• його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Як можна повернути товар?

Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару.

Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.

Якщо продавець відмовляється прийняти або обміняти товар?

У такому випадку, переконайтеся, що володієте інформацією про суб'єкта господарювання, який здійснив продаж та зверніться із заявою про порушення своїх прав до територіальних органів Держпродспоживслужби України чи до суду за місцем свого проживання.

Зверніть увагу, судовий збір за позовами про порушення прав споживачів не стягується!

Коли товар не можна повернути?

Повернути продукцію в магазин і отримати назад свої гроші можна далеко не за всі товари. Наприклад, поверненню не підлягають продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни. Крім того, повернути не можна:

• парфумерно-косметичні вироби;
• пір'яно-пухові вироби;
• дитячі іграшки м'які та гумові надувні;
• зубні щітки;
• розчіски, гребінці та щітки масажні;
• рукавички;
• тканини, тюлегардинні і мереживні полотна;
• білизну натільну;
• білизну постільну;
• панчішно-шкарпеткові вироби;
• друковані видання;
• вироби з натурального та штучного волосся (перуки);
• товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо);
• інструменти для манікюру, педикюру;
• ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Більш детальний перелік наведений у постанові КМУ від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»».

Як захистити себе при купівлі товарів через Інтернет?

Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:

• Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.

• Повернення оплати через банк. Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець не відправив куплений товар – зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування.

Якщо через банк повернути гроші не вдалося – звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду.

Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті?

Якщо Ви стали жертвою інтернет-шахрайства – не соромтеся, а звертайтеся у правоохоронні органи. В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення: www.cyberpolice.gov.ua

Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього рахунок шахрая заблокують.

У випадку ж з Інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру.

Зауважте, що власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати в суд і відстояти свої права споживача.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ І ПЕРСПЕКТИВИ ПРАВОСУДДЯ, ДРУЖНЬОГО ДО ДИТИНИ

Доброго дня, пан Павло! Мій неповнолітній племінник вчинив крадіжку, він жалкує про скоєне, але злочин є злочин і кримінальна справа вже відкрита. Підкажіть, будь ласка, яка кримінальна відповідальність передбачена для неповнолітніх? 

Людмила Бевз

З якого віку особи підлягають кримінальній відповідальності? 

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.

Які види покарань застосовуються до неповнолітньої особи?

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань як штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Крім того, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У чому особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх?

Для неповнолітніх передбачені особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання, порівняно з дорослими злочинцями, а саме:

• за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;
• скорочено види покарань та обмежено строки встановлених покарань;
• передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
• зменшено строки після спливу яких до неповнолітнього можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а також строки погашення і зняття судимості.

Які особливості при призначенні покарання?

Суд, окрім того, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Також неповнолітній вік особи, сам по собі, є обставиною, що пом’якшує покарання. Вона обов’язково має враховуватись при  призначенні покарання незалежно від того, чи досяг підсудний на час розгляду справи повноліття.

Чи може бути неповнолітній звільнений від відбування кримінального покарання?

Так, українське законодавство передбачає таку можливість, але за певних умов. По-перше, неповнолітня особа може бути звільнена від покарання з випробуванням. Проте, таке звільнення є можливим, якщо особу засудили до арешту чи позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. По-друге, неповнолітнього може бути звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, його може бути звільнено. Проте, має бути визнано, що внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує примусові заходи виховного характеру:

• застереження;
• обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
• передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
• покладення на неповнолітнього, який досяг 15-ти річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяні майнові збитки;
• направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.

Але варто пам’ятати, у разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

У яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі?

Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням і може застосовуватися за:

• вчинений повторно злочин невеликої тяжкості ‒ на строк не більше 1 року 6 місяців;
• злочин середньої тяжкості ‒ на строк не більше 4 років;
•  тяжкий злочин ‒ на строк не більше 7 років;
• особливо тяжкий злочин ‒ на строк не більше 10 років;
• особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, ‒ на строк до 15 років.

За яких умов неповнолітні можуть звільнятися від кримінальної відповідальності?

До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності:

• у зв’язку з дійовим каяттям;
• у зв’язку примирення винного з потерпілим;
• у зв’язку з передачею винного на поруки;
• у зв’язку із зміною обстановки.

Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.

Окремо зазначу: Міністерство юстиції є координатором усіх напрямів роботи, пов’язаної з реформуванням сфери правосуддя для дітей в Україні. Так, в Україні впроваджена Національна стратегія реформування правосуддя для дітей на період до 2023 року, в межах якої нами розроблено законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» та стартував проект «Від мрії до дії», мета якого – профілактика правопорушень серед неповнолітніх.

Додатково Мін’юст спільно з Генпрокуратурою запустили пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.

Ключові умови застосування Програми – додаткові заходи, які допоможуть неповнолітньому будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку. Для цього залучаються  спеціалізовані установи та психологи, які  мають досвід ресоціалізації дітей. 

Далі, за результатами Програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закривається. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації.

І, насамкінець додам, за статистикою Генпрокуратури, у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Тож, відновне правосуддя дає шанс повернутися до нормального життя.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

25 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ БОРГУ НАВЧИЛИ КРОЛЕВЧАНИНА ВІДПОВІДАЛЬНОМУ БАТЬКІВСТВУ

25 тисяч гривень – таку суму боргу назбирав батько за роки несплати аліментів своїй донці. Небажання мешканця Кролевецького району бути обмеженим у низці прав, що передбачено новелами ініційованого Мін’юстом закону #ЧужихДітейНеБуває, змусило його знайти роботу та розрахуватися з дитиною.

«Розв’язати питання несплати аліментів дівчинці Аліні нам допомогли застосовані до боржника санкції чинного законодавства. Так, спеціалісти юстиції внесли відомості про батька до Єдиного реєстру боржників, обмежили його у праві керування, полювання, користування зброєю та виїзду за межі України. Суттєвий перелік примусових заходів розбуркав кролевчанина і той влаштувався на високооплачувану роботу, аби мати змогу погасити заборгованість», - зазначила очільниця юстиції Сумщини Ірина Свистун.

Вона додала, що наразі чоловік вже повністю розрахувався з боргом перед дитиною. Крім того, він став відповідально ставитися до 17-річної доньки, підтримуючи її фінансово завчасно.

До речі, з початку року на користь молодого покоління Сумщини вже стягнуто понад 92 мільйони гривень аліментів.  

 

ЗБИРАЙ КОШТИ НА ВІДПУСТКУ, А НЕ НА СПЛАТУ ВІДСОТКІВ ЗА НАКОПИЧЕНІ БОРГИ

Пам’ятки Ізраїлю ваблять багатьох туристів: стародавній Єрусалим та Стіна Плачу, Мечеть Омара і храм Гробу Господнього. Кожен рік ця держава приваблює тисячі туристів. Ініційований Міністерством юстиції України пакет законів #ЧужихДітейНеБуває значно обмежив можливості багатьох неплатників аліментів у виїзді, як на Святу Землю, так і в інші країни світу.

Мешканець Сумського району, плануючи літній відпочинок, зосередив увагу на подорожі до Ізраїлю, але згодом був змушений відмовити собі у відпочинку. Причиною цьому стали накладені фахівцями юстиції Сумщини постанови, що обмежили права чоловіка.

Накопичений борг по аліментах у розмірі 40 тисяч гривень (які швидко перетворились у 62 тисячі гривень) перекрив батьку кордон та організував незаплановану зустріч з його родиною. Бажання поновити втрачені свободи та продовжити мандрівку стали приводом для сумчанина сплати у повному обсязі заборгованість, штраф у сумі 18 тисяч гривень та виконавчий збір на користь держави у розмірі 4 тисяч гривень.

До речі, з початку року завдяки законодавчим новелам на користь дітей Сумщини було стягнуто понад 90 мільйонів гривень аліментних коштів.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

ВИРІШИЛИ СТАТИ ПІДПРИЄМЦЕМ?! ВСЕ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦЯ

Доброго дня, шановний міністре! Звертаюсь до Вас з проханням роз’яснити процедуру державної реєстрації  фізичних осіб-підприємців. Які документи необхідно підготувати і чи можу я зробити це онлайн?

Сергій Никоненко

З чого почати? 

Перш за все, необхідно обрати код  запланованої діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД). Перелік КВЕДів можна знайти на сайті Державної служби статистики України http://kved.ukrstat.gov.ua.

Далі необхідно підготувати заяву та інші документи для реєстрації себе, як фізичної особи – підприємця.

Одночасно, заявник може обрати спрощену систему оподаткування та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість (ПДВ).

Куди звертатися?

Реєстрацію фізичних осіб – підприємців  уповноважені здійснювати суб’єкти державної реєстрації:

•        виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (у разі прийняття відповідною радою рішення про набуття таких повноважень), Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

•        нотаріуси;

•        акредитовані суб'єкти (підприємства, які мають акредитацію Міністерства юстиції України).

Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Тобто, якщо особа, яка бажає зареєструватися як фізична особа – підприємець мешкає на території Київської області, вона може звернутися до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах Київської області.

Якщо документи для державної реєстрації подані в електронній формі, то державна реєстрація на підставі таких документів проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах України.

Як подати документи?

Існують дві форми подання документів для державної реєстрації:

1.      Паперова форма. Документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

2.      Електронна форма. Документи подаються заявником через портал електронних сервісів за посиланням: https://online.minjust.gov.ua.

Як проводиться державна реєстрація ФОП онлайн?

Зареєструвати ФОП онлайн можна дуже швидко і без зайвої бюрократії. Для цього потрібно зробити таке:

•        зареєструватися на сайті https://online.minjust.gov.ua;

•        увійти в персональний кабінет;

•        сформувати заяву;

•        підписати заяву шляхом накладення власного кваліфікованого електронного підпису (КЕП);

•        відправити заяву;

•        отримати документ.

До заяви додаються оригінали електронних документів для державної реєстрації, опис поданих заявником документів для державної реєстрації, сформований за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру (ЄДР).

Зауважу, що сформовані заяви з додатками за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру блокуються для можливості редагування. Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у ЄДР.

Також, звертаю увагу, що у разі, якщо відповідно до законодавства для проведення реєстрації ФОП необхідно подати документи, що підлягають нотаріальному посвідченню (наприклад нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, або нотаріально посвідчений договір про створення сімейного фермерського господарства), реєстрація здійснюється на підставі документів, поданих у паперовій формі.

Це пояснюється тим, що державний реєстратор за заявою в електронній формі проводить державну реєстрацію виключно на підставі оригіналів електронних документів для державної реєстрації,

Який строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації?

Розгляд документів здійснюється протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних та святкових днів.

Які вимоги до оформлення документів?

Документи, які подаються для державної реєстрації ФОП, повинні відповідати таким вимогам:

•        документи мають бути викладені українською мовою та додатково, за бажанням заявника, – іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію). Документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на українську мову із засвідченням вірності перекладу.

•        текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

•        документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

•        документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

•        заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена

Скільки це коштує?

Реєстрація фізичної особи – підприємця здійснюється безкоштовно.

Чи може бути відмовлено в державній реєстрації ФОП?

Так, існують підстави, за якими може бути відмовлено у реєстрації ФОП, зокрема:

•        документи подано особою, яка не має на це повноважень;

•        у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;

•        не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

•        наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;

•        наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;

•        подані документи суперечать вимогам законів.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Чи можна оскаржити рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП?

Так, до Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Також, звичайно, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Що потрібно робити далі після реєстрації?

Після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем, їй потрібно звернутися до органів Державної фіскальної служби для подальшої реєстрації як платника податку.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

НЕ БАЖАЮЧИ ПІДМІТАТИ ВУЛИЦІ, БОРЖНИКИ ОДРАЗУ ЗНАХОДЯТЬ КОШТИ

Завдяки ініційованим Міністерством юстиції України новелам пакету законів #ЧужихДітейНеБуває на злісних неплатників аліментів чекають суспільно корисні роботи, кошти за відпрацювання яких у повному обсязі перераховуються на користь малечі.

Так, у Сумах батько Андрій ухилявся від сплати аліментів та на день повноліття сина накопичив борг у розмірі майже 26 тисяч гривень. За тривалу несплату належних дитині коштів, державні виконавці наклали на нього штраф у розмірі 50% від суми боргу – 13 тисяч гривень. Але достукатися до совісті боржника вдалося фахівцям юстиції Сумщини після складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до суспільно корисних робіт. Не бажаючи підмітати сумські вулиці, неплатник одразу погасив всю суму заборгованих аліментів та виконавчий збір, а це понад 40 тисяч гривень.

А на Лебединщині чоловіку, який заборгував перед сином Станіславом 28 тисяч гривень аліментів, єдиним виходом стало відпрацювання коштів на суспільно корисних роботах. Неплатник, не маючи жодного виду доходів для погашення боргу, достойно прийняв покарання. Наразі батько шукає роботу, щоб сплати решту заборгованості та й надалі підтримувати чадо.

У Кролевці чоловіка також розбуркали суспільно корисні роботи. Заборгувавши перед донькою Анастасією 25 тисяч гривень, він все ж таки відпрацював частину боргу. Не бажаючи більше білити бордюри й ремонтувати під’їзди, громадянин знайшов роботу та в даний час гасить решту заборгованості, перераховуючи кошти з заробітної плати.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

АПОСТИЛЬ – ЦЕ ПОТРІБНО ЗНАТИ

Доброго дня! Я – українка, але тривалий час мешкаю за кордоном. Щоб оформити дозвіл на проживання у цій країні, мені необхідно легалізувати деякі документи. Знайомі порадили звернутися до Мін’юсту. Розкажіть, будь ласка, як поставити апостиль на документах?

Марина Соломатіна

У 2002 році Україна приєдналася до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.Ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Станом на 2018 рік вже 118 країн приєдналися до Гаазької Конвенції, з їх переліком можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ: https://mfa.gov.ua/ua. 

Що таке апостиль?

«Apostille» – це спеціальний штамп на офіційних документах, які були складені на території України, яким відповідно засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, яка підписала документ, і, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампа, яким скріплений документ.

Хто може проставляти апостиль?

В Україні повноваженнями проставляння апостилю наділені:

• Міністерство юстиції України – на документах, що видаються органами
  юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;
• Міністерство освіти і науки України – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
• Міністерство закордонних справ України на всіх інших видах документів.

Хто може звернутися за проставленням апостилю?

Особа, яка підписала документ, або будь-який пред'явник документа.

Звернутися з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, можна двома шляхами:

• особисто з заявою до територіальних органів Мін'юсту;
• надіслати поштою до Мін’юсту або його територіальних органів (виключно з-за кордону та для проставлення апостилю на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану).

Які документи підлягають апостилізації?

Апостиль може бути проставлений на офіційних документах, які були складені на території України, і які мають бути представлені на території іншої держави, а саме:

• на документах, які виходять від органів судової влади України;
• на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;
• на адміністративних документах;
• на документах про освіту та вчені звання;
• на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;
• на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.

Однак, ці Правила не поширюються:

• на документи, видані закордонними дипломатичними установами України;
• на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Які документи необхідно подати?

Для проставляння апостилю подається:

• оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копія, засвідчена в установленому порядку;
• документ про оплату послуги з проставлення апостилю (документ, що підтверджує право заявника на звільнення від сплати).

На яких документах апостиль не проставляється?

Апостиль не проставляється на:

• оригіналах паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи;
• оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.

Скільки це коштує?

Вартість послуг з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України становить:

• для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн);
• для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).

Який строк розгляду заяви?

Проставлення апостилю або відмова в його проставленні здійснюються Мін'юстом у строк до 2-х робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостилю може бути продовжено до 20 робочих днів.

Куди звертатися для проставлення апостилю?

Прийом та видачу документів, на яких повноваження з проставлення апостилю надано Мін’юсту, здійснюють усі відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Окремо зазначу, що проставлення апостилю значно спрощує процес легалізації документів для країн-учасниць Конвенції. Проте, якщо країна – не учасник Конвенції, проставляння апостилю неможливо. У цьому випадку для завірення документів застосовується процедура консульської легалізації.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА В УКРАЇНІ – УСПІШНА Й ДІЄВА

Доброго дня, пане Міністре! Так трапилося в моєму житті, що потребую звернутися до адвоката за консультацією. Я сирота, працюю, але отримую мінімальну зарплату і платити за послуги адвоката не в змозі. Знайомі розповіли мені про те, що можна отримати державну безкоштовну правову допомогу. Розкажіть, будь ласка, що це і чи маю я право на таку допомогу?

Катерина Прибережна

Право на безоплатну правову допомогу – гарантована Конституцією України можливість отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість для певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу»

Що таке безоплатна правова допомога?

Це правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, які не заборонені законом. Безоплатна правова допомога  може бути первинною або вторинною.

У чому різниця між первинною та вторинною правовою допомогою?

Безоплатна первинна правова допомога (далі – БППД) полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 БППД включає такі види правових послуг:

• надання правової інформації;
• надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
• складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
• надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг:

• захист від обвинувачення;
• здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складання документів процесуального характеру.

Хто має право на безоплатну первинну правову допомогу?

Отримати безоплатну правову допомогу можуть громадяни України та іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці чи особи, які потребують додаткового захисту, які перебувають під юрисдикцією України.

Хто може отримати безоплатну вторинну правову допомогу?

Право на БВПД мають такі категорії осіб:

• особи, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів (4014 грн) для непрацездатних осіб;
• діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;
• внутрішньо переміщені особи та громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;
• особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;
• особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;
• особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
• особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
• особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Чи може бути відмовлено  у наданні безоплатної вторинної правової допомоги?

Так, існують підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

• особа не належить до жодної з категорій осіб, які можуть претендувати на надання БВПД; 
• надання неправдивих відомостей про себе або фальшивих документів, з метою віднесення до однієї із категорій осіб, які мають право на БВПД;
• вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
• особі раніше надавалася БВПД з одного і того ж питання;
• особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням БВПД.

Як отримати допомогу?

Отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги. Контакти центрів та бюро ви можете знайти за адресою www.legalaid.gov.ua

Додатково для надання правових консультацій для вас цілодобово функціонує контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Окремо зазначу, що система надання безоплатної правової допомоги – це один з найуспішніших проектів Уряду Володимира Гройсмана.

Зараз в Україні працює 428 бюро правової допомоги, 23 регіональних та 84 місцевих центрів, загалом 535 точок доступу до правових послуг. Фактично, відділення мережі представлені по всій країні: від великого міста до найменшої ОТГ.

Ми постійно працюємо над розширенням доступу до послуг. Починаючи з листопада минулого року, особи з вадами слуху отримали можливість звернутися до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги та отримати консультації і роз’яснення з правових питань.

Більше того, використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу.

Система безоплатної правової допомоги розвивається і на сьогодні є однією з найуспішніших систем безоплатної правової допомоги в Європі.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

ЧЕСНА ПЛАТІЖКА – НЕ ПІАР, А КОМПЛЕКСНА РОБОТА

Доброго дня, пане Міністре! Звертаюся до вас із проханням пояснити, як сплачувати за опалення та гарячу воду. Я – пенсіонер, і ті платіжки, які надходили до мене зимою, є не підйомні. Наскільки мені відомо, нещодавно Уряд зменшив тарифи на тепло. Як ми відтепер будемо платити?

Валентин Соколов

Перш за все зауважу, якісні послуги та справедлива плата за них – важлива складова успішного суспільства із сильним середнім класом. Це те завдання, над яким команда Володимира Гройсмана працює всі роки на державній службі, приймаючи рішення, які покликані зробити комунальні послуги доступними для громадян.

Чому населення сплачувало за високими тарифами на опалення?

Громадяни, які мають лічильники газу, отримували платіжки із застосуванням коефіцієнту приведення до стандартних умов. Це суттєво збільшувало вартість газу та стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.

Чим це викликано?

Ціни на опалення у різних областях України суттєво відрізняються через непрозорість формування тарифів. Тариф встановлюють органи місцевого самоврядування на підставі розрахунків виконавців послуг або Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Оскільки розрахунки у всіх різні – ціна теж різна.

Ми проаналізували тарифи на послуги з теплопостачання по всій Україні і виявилося, що жителі Черкаської, Кіровоградської, Волинської, Рівненської областей сплачують найвищу ціну – від 1795 до 2337 грн за 1 Гкал.

Що було зроблено?

1. У лютому 2019 року Уряд Гройсмана ініціював звернення до НКРЕКП щодо встановлення для облгазів вимоги перерахувати рахунки на природний газ без застосування відповідних коефіцієнтів. Як результат, у квітні платіжки із застосуванням коефіцієнтів перестали надходити громадянам.
2. Кабмін змінив формулу розрахунку ціни природного газу, чим зобов'язав «Нафтогаз» знизити ціну газу для населення.

Що маємо на сьогодні?

Зафіксовано граничну вартість тепла на рівні 1400 гривень за 1 Гкал за наявності лічильника або 35,21 грн за 1 м² у разі відсутності лічильника. Таким чином, за нашими розрахунками в середньому тариф на опалення по Україні зменшиться на 14%, а в окремих містах люди платитимуть менше на 25%.

1. Врегулювано ціну на гарячу воду по всій Україні та встановлено максимальний тариф для населення: 83,66 грн за 1 м³ за наявності рушникосушильників та підключення їх до систем постачання гарячої води. У разі відсутності рушникосушильників - 75,74 грн за 1 м³.

Перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії для населення до початку опалювального сезону 2019/2020 років повинен бути здійснений до 01 вересня 2019 року.

Яка роль Міністерства юстиції в цьому процесі?

Спільно з системою Безоплатної правової допомоги ми запускаємо нову ініціативу #ЧеснаПлатіжка та інформаційну кампанію «Я маю право на чесну платіжку», яка реалізується в рамках просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!».

Нами розроблені чіткі покрокові алгоритми дій, які допоможуть захистити права споживачів житлово-комунальних послуг. Також ми пояснюватимемо, як діяти в разі отримання нечесної платіжки і як домогтися перерахунку вартості опалення.

Додатково за дорученням Глави Уряду до 15 липня Міністерство юстиції оприлюднить повний перелік усіх постачальників комунальних послуг з детальним описом того, хто цими підприємствами керує, і хто є їх реальними власниками. Ви маєте повне право бачити всіх «комунальних баронів», які роками нахабно наживаються на громадянах.

На сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції з’явиться калькулятор розрахунку чесної платіжки. Ви самостійно зможете вирахувати, скільки маєте сплачувати за тепло та гарячу воду.

Що потрібно зробити?

1. Перевірити на сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на опалення, чи виконується рішення Уряду;

2. Звернутись до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення;

3. Якщо розрахунок не змінено – звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги за юридичною консультацією та правовою допомогою.

І насамкінець додам: прийняте Урядом рішення з’явилося не вчора. Це частина планомірної роботи, яка проводиться Урядом Володимира Гройсмана з року в рік. Ми мали серйозні баталії з монополістами – постачальниками послуг. Ми примусили їх знизити ціну на газ. 

Спільними із вами зусиллями ми допоможемо кожному українцю отримати чесну і справедливу платіжку за опалення. Адже наше завдання є дуже простим – з наступного опалювального сезону українці не мають “платити за повітря”.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Будь ласка, телефонуйте до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

Пане Павло, доброго дня! Зовсім скоро ми з дружиною чекаємо на народження  другої дитини. Нашому старшому сину вже виповнилося 16 років, а я досі згадую всю бюрократичну тяганину та величезні черги у ДРАЦСі. Читаючи ваші інтерв’ю, я розумію, що Мін’юст зробив процедуру реєстрації народження дитини більш зручною. Поясніть, будь ласка, детальніше, куди нам звернутися та які документи підготувати? Дякую.

Микола Наливайченко

Де можна зареєструвати народження малюка?  

Зараз документи для реєстрації дитини можна подати:

• у пологовому будинку (які взаємодіють з відділами ДРАЦС); 
• у відділі державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦСі); 
• у Центрі надання адміністративних послуг (за місцем фактичного народження дитини або за місцем проживання одного з батьків).

Як це зробити?

Уряд Володимира Гройсмана зробив послуги з реєстрації народження дитини більш доступними і зручними. Для того, щоб зареєструвати новонароджену дитину, Ви можете оформити заяву в електронній формі на сайті Міністерства юстиції www.dracs.minjust.gov.ua. У такому випадку до заяви необхідно додати електронні копії документів, які потрібно буде відсканувати і прикласти електронний підпис заявника.

Зробити це може один із батьків, щоправда, попередньо має завести власний електронний кабінет і підтвердити свою особу для системи через ЕЦП (електронний цифровий підпис) або Bank ID.

Під час державної реєстрації батьки мають визначитись з іменем дитини, прізвищем, яке буде носити дитини (у разі різних прізвищ батька та матері).

Для визначення походження дитини від матері надається медичне свідоцтво про народження, від батька – свідоцтво про шлюб або спільна заява батьків про визнання батьківства (якщо вони не перебувають у шлюбі).

Для зазначення в актовому записі «громадянства батьків» надаються їх паспорти або паспортні документи.

В який термін потрібно реєструвати дитину?

Батьки повинні зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця від дня її народження. Державна реєстрація народження дитини, проводиться в день звернення. 

Зауважу, несвоєчасна, без поважної причини, реєстрація батьками народження дитини в державних органах тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 грн.

Які документи потрібно подати батькам для реєстрації в держорганах влади?

Разом із заявою про державну реєстрацію народження дитини батьки мають надати  лікарське свідоцтво про народження, яке оформлюється безпосередньо в пологовому будинку під час виписки та  паспорти або документи, що засвідчують особи батьків (хоча б одного з них), свідоцтво про шлюб.

Однак, якщо документ, що засвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений (втрата паспорта, його переоформлення), то орган державної реєстрації не має права відмовити в реєстрації дитини. У цьому випадку вказуються  відомості на підставі свідоцтва про шлюб.

Що ще може знадобитися для реєстрації?

У переліку паперів для держреєстрації малюка обов'язково мусить бути документ, на підставі якого вносяться дані про батька. Це може бути свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері. За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка в паспорті заявника або паспортах матері та батька дитини.

Крім того, у разі наявності причин, з  яких батьки не можуть особисто зареєструвати народження дитини, реєстрація може бути проведена за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника установи охорони здоров'я, де народилася чи перебуває дитина. Такий заявник надає паспорт або паспортний документ, що засвідчує його особу.

Важливо пам'ятати, що зареєструвати народження дитини може один з батьків, якщо вони перебувають у шлюбі і мають спільне прізвище. У разі, якщо прізвища батьків дитини різні або вони не перебувають у шлюбі, тоді для державної реєстрації народження обов'язкова присутність обох батьків.

Як подати заявку на «дитячі гроші»?

Призначення та виплата допомоги під час народження дитини здійснюється органом соціального захисту населення за адресою реєстрації (прописки) батьків або за місцем фактичного проживання батька чи матері дитини. Документи, необхідні для призначення виплат, подаються особисто або он лайн, але не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. У разі пропуску зазначеного періоду право на отримання допомоги втрачається.

Електронною послугою з оформлення дитячої допомоги можна скористатися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики  України www.msp.gov.ua або на Єдиному державному порталі адміністративних послуг www.my.gov.ua. Якщо зробити це з використанням ЕЦП, то за новими правилами допомога призначається не пізніше наступного робочого дня.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

БУДЬ-ЯКЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДИТИНОЮ ПЕРЕСЛІДУЄТЬСЯ ЗАКОНОМ

Доброго дня! В мого сина подекуди виникають сутички з його однокласниками. Останнім часом після школи він приходив сумний, інколи навіть із розірваним рюкзаком та у порваній одежі. На мої питання, що сталося, нічого не відповідає, але я впевнена – щось відбувається. Припускаю, що моя дитина стала жертвою цькування у школі. Підкажіть, як розпізнати булінг?

Ольга Соколова

Насамперед  зауважу,  що  жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом.

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.

Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

 Виділяють такі види булінгу:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
• кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування – це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

• розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
• вживає відповідних заходів реагування;
• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити, якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:  

• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
• Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Знайте самі і розкажіть дитині, що в Україні працює Національна дитяча «гаряча» лінія  з питань булінгу.

 

У КРОЛЕВЦІ ДІТИ ОТРИМАЛИ 1,3 МІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ

Крок за кроком, платіж за платежем формується загальний результат. Так, загалом на Сумщині з початку 2019 року на користь дітей стягнуто понад 66 мільйонів гривень аліментів, з яких 1,3 мільйона гривень отримали діти Кролевеччини. Цифра демонструє ефективність роботи і найважливіше – діти отримують належні їм грошові кошти.

Більше 16 тисяч гривень аліментів заборгував батько у Кролевці. У цьому році він не сплатив дитині ні копійки аж до травня, поки під силою тиску закону #ЧужихДітейНеБуває довелося це зробити. Внесення відомостей про «забудькуватого» батька до Єдиного реєстру боржників, накладення арешту на кошти та майно боржника виявилися ефективними інструментами впливу і відновили право дитини на отримання аліментів.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

ВИЇЗД ЗА КОРДОН З ДИТИНОЮ: АКЦЕНТУЄМО НА ГОЛОВНОМУ

Шановний Павле Дмитровичу, вітаю! Розпочались літні канікули і ми з дитиною хочемо поїхати за кордон на відпочинок, однак колишній чоловік відмовляється надати нотаріальну згоду, хоча ми давно розлучені і донька за рішенням суду проживає зі мною. Підкажіть, будь ласка, як мені бути?

Світлана Попова

Завдяки другому пакету законів #ЧужихДітейНеБуває  діти мають можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів понад 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів у другого з батьків. Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця?

Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність – штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн).

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Доброго дня! Прошу Вашої консультації з приводу виконання судових рішень. Яку відповідальність несуть особи, які ухиляються від виконання судових рішень?                                                                                                                                                                                                                                             З повагою, Олексій Мироненко

Чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Як реалізується адміністративна відповідальність?

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Далі, після розгляду звіту, суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 38429 грн до 76840 грн.

Хто такий суб’єкт владних повноважень?

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач може ініціювати питання про накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень?

Так, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді.

Чи можна не виконувати рішення, якщо органом (особою) сплачено штраф?

Ні, сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання.

Як реалізується кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення?

Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню може каратися штрафом або позбавленням волі.

ПРОТЕ! Якщо такий злочин вчиняє службова особа, то до видів покарання додається ще й заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Мета призначення такого покарання – недопущення особи до певних посад чи до певної діяльності, щоб ця особа не могла використовувати свою посаду для подальшої злочинної діяльності та вчинення нових злочинів.

Кого можна притягти до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду?

• Особу, проти якої прийнято та винесено певне рішення із зобов’язанням утриматись від певних дій або, навпаки, вчинити їх.
• Юридичну особу (в особі її посадової особи, яка виступає від її імені та в її інтересах).
• Службову особу, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.

А яка процедура притягнення до кримінальної відповідальності?

За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням – поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. За наявності такого звернення правоохоронний орган зобов’язаний порушити кримінальне провадження.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

ЮСТИЦІЯ СУМЩИНИ: ЗАХИСТИЛИ ПРАВА 12 ТИСЯЧ ДІТЕЙ

Напередодні Дня захисту дітей, який в Україні відзначається 1 червня, юстиція Сумщини результатами роботи підтверджує, що прийняття ініційованого Міністерством України пакетів закону #ЧужихДітейНеБуває стало дієвим кроком у напрямі захисту прав дітей. Так, з початку 2019 року було захищено економічні права понад 350 тисяч маленьких громадян по всій території країни, в тому числі по Сумській області – 12 тисяч дітей.

«Упроваджуючи реформи Мін’юсту, ми дбаємо про права та інтереси молодого покоління. З початку 2019 року було стягнуто понад 61 мільйон гривень аліментів, – розповідає керівник обласного управління юстиції Ірина Свистун. – З зазначеної загальної суми 100 тисяч гривень аліментів стягнуті завдяки суспільно корисним роботам, які є своєрідним покаранням для злісних неплатників аліментів. До речі, дана ініціатива реалізована вперше в історії України й направлена на подолання такого ганебного явища, як заборгованість по аліментах».

Очільник управління юстиції додала, що разом з тим державними виконавцями Сумщини стосовно 3600 мешканців Сумщини, котрі не сплачували аліменти понад 6 місяців, були застосовані обмеження в праві виїзду за кордон. Особливістю цього заходу примусу є те, що він застосовується державним виконавцем без рішення суду, а знімається тільки після сплати суми всієї заборгованості, а в деяких випадках й штрафу та виконавчого збору.

Варто зазначити, що з боржників по аліментах в Сумській області додатково було стягнуто понад 1 мільйон гривень штрафів, які завдяки змінам в законодавстві, отримали діти.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

ПРАВА ВАГІТНИХ У ПОЛОГОВИХ БУДИНКАХ

Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла б розуміти свої права. Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

Вагітність і народження дитини – завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

• самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 
• отримати психологічну підготовку до пологів;
• бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;
• отримати психологічну підтримку, яка може полягати у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.

Які права має жінка під час пологів?

Право на сімейні (партнерські) пологи. Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб.

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах. Кожна жінка може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми.

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

• витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;
• довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

Також нагадаю, на сьогоднішній день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні працює сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість отримати 9 послуг за 1 заявою:

1. державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;
2. реєстрація місця проживання новонародженої дитини;
3. призначення допомоги при народженні дитини;
4. призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
5. реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;
6. реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;
7. отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;
8. визначення належності новонародженої дитини до громадянства України;
9. присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від віку має право на такі види допомоги:

• Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування,  у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки, але не менше 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
• Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
• Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
• Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Рубрика "Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО"

БЕЗКОШТОВНІ МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ ДЛЯ ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Доброго дня! Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити, щоб стати на облік у місцевій лікарні.

Ірина Завальська

Забезпечення основних життєвих потреб, у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.

У Конституції України встановлено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

Нагадаю, кожен пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.

Яким чином внутрішньо переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?

Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).

Який порядок надання медичних послуг?

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.

Як відбувається забезпечення лікарськими засобами?

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) проводиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.

Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань, які передбачені у Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF

Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?

Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу, але не надав її, підлягають кримінальній відповідальності, передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:

Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;

або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років. -

Якщо ці самі дії призвели до смерті хворого або інших тяжких наслідків карається обмеженням волі на строк до 4-х років;

або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.

карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;

або виправними роботами на строк до 2-х років;

або обмеженням волі на строк до 2-х років;  

або позбавленням волі на той самий строк. -

Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього

карається обмеженням волі на строк до 5-ти років;

або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.

Також лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.