Мережа закладів охорони здоров’я Кролевецького району

Зміни в лікувальному харчуванні в медичних закладах України

На сьогоднішній день зазнали суттєвих змін підходу до лікувального харчування в лікувально-профілактичних закладах України. Чим це викликано?

В Україні відзначається недостатня поінформованість основної маси  населення  щодо принципів  здорового харчування, загальні уявлення про яке в основному  базуються  на інформації  з  рекламних роликів і рекламних статей у засобах  масової інформації

Головною концептуальною відмінністю сучасних  рекомендацій  щодо харчування, які  використовуються в практиці  лікаря, від  традиційних підходів  є те, що  харчування  будь-якої людини, у тому числі  дієтичне,  базується на чотирьох  головних складових:  адекватності енергетичним витратам, збалансованості за вмістом найважливіших продуктів  та нутрієнтів, безпечності їжі  та максимально можливому збереженні задоволення  від її споживання. При цьому дієта хворої  людини повинна максимально включати  ці чотири складові. Пацієнти не повинні групуватись «навколо дієтичних столів» за ознакою власної хвороби. Зважаючи на те, що основою харчування будь-якої людини повинно бути фізіологічно повноцінне харчування, підхід до харчування  пацієнтів повинен бути  заснований  на формуванні  здорової дієти  з індивідуальними  налаштуваннями  з урахуванням несприйняття  певних продуктів  та особливостей наявного захворювання.

Міністерством охорони здоров’я України 29.10.2013р. виданий наказ №931 «Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні». Наказ затверджено  Міністерством юстиції України  26 грудня 2013р. № 2206/24738.

Наказом затверджені: 1) порядок організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров’я; 2) інструкція з організації лікувального харчування у ЗОЗ; 3) норми харчування у загальних відділеннях (терапевтичне, хірургічне), у гастроентерологічних відділеннях, у дитячих та пологових відділеннях.

Згідно вимог наказу МОЗ №931, лікувальне харчування хворі отримують відповідно свого харчового статусу, який розраховується по таблиці за індексом маси тіла.

За харчовим статусом хворі (окрім дітей) поділяються на три групи:

-  хворі з гіпотрофією (ІМТ < 18,5);

-  хворі з нормотрофією (ІМТ  18,5 – 25,0);

-  хворі з гіпертрофією  (ІМТ > 25,0).

Добова кількість основних продуктів харчування відповідно до харчового статусу визначена у нормах харчування на 1 хворого на 1 день у закладах охорони здоров’я відповідно до профілю.

Стандартні раціони для дорослих осіб розробляються на основі потреб хворого в енергії та нутрієнтах залежно від вихідного нормо - , гіпо - , або гіпертрофічного стану.

Також лікуючим лікарем може бути призначена спец. дієта (стіл №1, №1а, №4, №9) в залежності від основного та супутнього захворювань.

Наказом МОЗ № 931 змінені норми харчування на 1 хворого в залежності від харчового статусу а саме: гіпотрофік отримує більш калорійну їжу за рахунок збільшення кількості жирів до 1,5г/кг мт, при цьому гіпертрофіки – 0,75г/кг мт, білків гіпотрофікам необхідно 1,5г/кг мт, гіпертрофікам – 0,75г/кг мт, вуглеводів гіпотрофікам – 6,5г/кг мт, гіпертрофікам – 3,0г/кг мт. При цьому енергетична цінність харчування для гіпотрофіків 2400 – 2700 ккал/добу, нормотрофіків – 2400 – 2200 ккал/добу, гіпертрофіки – 1900 – 2000 ккал/добу.

Хворі з гіпертрофічним статусом в порівнянні з гіпотрофічним мають отримувати збільшену кількість овочів до 600г/добу (гіпотрофіки – 400г/добу) за виключенням картоплі, збільшену кількість білкової їжі, а саме 70 г/добу м’яса курки, 70 г/добу м’яса риби (гіпотрофіки та нормотрофіки по 50 г/добу).

З раціону гіпертрофіків повністю виключені макаронні вироби, зменшена норма хлібо-булочних виробів, а саме:

-хліб пшеничний: гіпотрофікам - 150 г/добу, гіпертрофікам - 30 г/добу;

- крупи відповідно 80 г/добу та 50 г/добу;

- картопля 200 та 100 г/добу;

 -масло вершкове 10 та 5 г/добу;

- потреба у фруктах на одного хворого становить 200 г/добу.

Головною відмінністю лікувального харчування в ЛПЗ згідно наказу МОЗ № 931 є зменшення ваги харчових продуктів в розрахунку на 1 день на 1 хворого:

- норми картоплі зменшені з 400 г. на добу до 200 г/добу для гіпотрофіка та 100 г/добу для гіпертрофіка;

- молоко з 300 г/ добу зменшено до 200 г/добу

- м’який сир з 70 г/добу до 55 для гіпотрофіка та 45 г/добу для гіпертрофіка;

- м’ясо птиці з 150 г/добу до 100 г/добу  для гіпотрофіка та 120 г/добу для гіпертрофіка;

- риба з 100  г/добу до 50 г/добу для гіпотрофіка та 70 г/добу  гіпертрофіка;

- масло вершкове  з  40 г/добу до 10 г/добу для гіпотрофіка та 5 г/добу  гіпертрофіка;

- цукор з 60  г/добу до 55 г/добу  для гіпотрофіка та 25 г/добу  гіпертрофіка;

- перша страва для гіпотрофіка видається в об’ємі 500 мл. на 1 прийом, для гіпертрофіка 250 мл. (виходячи з норм продуктів харчування).

За 2013 рік норми натурального харчування по Кролевецькій ЦРЛ виконані на 43,7 % від потреби, лише по картоплі, борошну та крупам було 100 % виконання норм.

Економічною службою проведений розрахунок потреби хворих ЦРЛ в лікувальному харчуванні на 2014 рік згідно затверджених норм наказу МОЗ №931. Сума необхідних коштів складає 755 тис.грн.

На 2014 рік на харчування хворих заплановано 478 тис. грн., що становить 63,3% від потреби. У 2003 році на харчування хворих було витрачено 500 тис.грн. Вартість харчування на 1 ліжко-день складало 7,10 грн., чим забезпечувалося 3-ох разове харчування. Основу раціону хворих становили картопля, хліб, крупи, макарони.

Враховуючи  підвищення цін  на продукти харчування  в 2014 році та зменшення фінансування ЦРЛ на статтю харчування виконання норм згідно вимог наказу МОЗ України № 931 неможливе в повному об’ємі. Для вирішення даної проблеми необхідне додаткове фінансування на статтю харчування в сумі 277 тис.грн. Це дасть змогу забезпечити хворих на протязі року фруктами, соками, молочно-кислими продуктами, м’ясом.